У чому сенс життя для Фауста?

Мабуть, саме тому сенс життя Фауст знайшов у праці, боротьбі і постійних шуканнях. Таким було усе його життя. Воно приносило йому довгі роки подолання різних труднощів і лише коротенькі періоди щастя. До своїх перемог і досягнень Фауст йшов, охоплений постійною незадоволеністю і сумнівами. Але наприкінці свого шляху і пошуків герой бачить, що це все було не марно. Він вірить у кінцеве здійснення свого задуму, нехай він і незавершений. Трагічно те, що сенс життя і вищу мудрість Фауст знаходить лише перед смертю. Фауст чує стукіт лопат і впевнений, що це ведеться робота за наміченими ним планами. Насправді це підвладні Мефістофелю фантастичні істоти риють йому могилу. Та якщо весь шлях Фауста й був трагічним, це не означає, що його життя було безплідним і порожнім. Автору трагедії було чужим уявлення про щастя як про матеріальні блага, затишок і благополуччя, які достаються ціною відмови від благородних ідеалів. Не бажав собі такого щастя і Фауст. Він страждав і мучився, але життя його було повноцінними і вимагало від нього напруження усіх душевних сил, які він віддавав праці заради інших, служінню красі, коханню і науці. У побуті трагедію розуміють як непоправне лихо і щось жахливе. У мистецтві трагедія означає дещо інше. Літературна трагедія, така як «Фауст» Гете, зображує значні події, які мають глибокий сенс для всіх людей.)