Усвідомлення громадянської позиції людини як одного з проявів духовності

Глибока філософія прихована у словах В. Джеймса: «Суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, як­що не отримує співчуття від усього суспільства». Я думаю, однією із таких осо­бистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається Т. Шевченко.Не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, а лише людин­у у з активною життєвою позицією. Вона докладає максимум зусиль, щоб жилося краще усім.Ідея утвердження активної громадянської позиції людини-патріота стала провідною у вірші «Минають дні, минають ночі…» Ліричний герой роздумує над швидкоплинністю життя. День за днем воно наближає людину до вічності. Але сидіти і чекати свого кінця — це є не лише ганебним для людини. Це злочин про­ти суспільства. І Шевченкові слова звертання до долі більше нагадають молитву:Не дай спати ходячому,Серцем замиратиІ гнилою колодоюПо світу валятись.Лише істинний гуманіст здатен прожити власне життя для людей, захищаючи їхні інтереси. Саме любов є найбільшою рушійною силою.А дай жити, серцем житиІ людей любити…На час написання вірша поет уже мав гіркий досвід стосунків із владою. Він розумів, що царизм докладає всіх зусиль, щоб зберегти єдину і неподільну Російську імперію та самодержавство. Свої переживання він озвучує устами лі­ричного героя:Страшно впасти у кайдани,Умирать в неволі…Але він, істинний громадянин, найбільше боїться померти, не залишивши по собі жодного сліду. Для нього інтереси народу і рідного краю є надто дорогими.А ще гірше — спати, спати,І спати на волі —І заснути навік-віки,І сліду не кинутьНіякого…Цей вірш не втратив своєї актуальності. І я впевнена, що ніколи не втратить. Держава буде існувати доти, доки будуть жити люди, готові служити їй вірою і правдою, захищати її інтереси, а отже, захищати людей. Особисто я не хочу «гнилою колодою по світу валятись». І я вірю, що, коли виросту, то служитиму людям і любитиму їх.