Яке значеня має гімн для сучасної України

Гімн — один із основних державних символів. Це урочиста пісня, яка уособлює патріотичні почуття народу. Кожна держава має свої державні символи, затверджені законодавчо. Під звуки гімну проводять урочисті заходи, представляють, на­родних обранців на міжнародних конкурсах, олімпіадах та інших заходах. 6 березня 2003 року ухвалили Закон про Державний Гімн Украї­ни. В його основу покладено вірш українського поета Павла Чубин- ського «Ще не вмерла України і слава, і воля», написаний ще в 1863 році. Композитор Михайло Вербицький написав музику на ці слова. Певний час цей вірш був національним гімном борців за неза­лежність України. А після 1991 року він отримав своє друге народ­ження. Коли звучить Державний Гімн України, кожний українець відчу­ває гордість за свою країну. Бо вона — наша мати. У світі існує безліч народів. Усі вони мають свою мову, традиції, культурні надбання. Деякі народи жили або продовжують жити в ізоляції, але більшість прагне вийти на рівень міжнародного спілку­вання. Не є винятком і наша Україна, яка була проголошена незалеж­ною демократичною державою 24 серпня 1991 року. Як і будь-яка інша держава, Україна має свої національні симво­ли. В першу чергу, це двокольоровий прапор, синя смужка якого символізує мир, а смужка кольору пшеничного поля — достаток. Також національними символами виступають державний герб — тризуб, і державний гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Національний символ — це візитна картка держави, яка відоб­ражає не тільки славне історичне минуле, а й перспективи подаль­шого розвитку або прагнення кращого майбутнього. Національний символ — це ланцюжок, який міцно скріплює минуле, теперішнє й майбутнє. Згадаймо, наприклад, що на спортивних змаганнях чи олімпіаді звучить гімн країни, представник якої став переможцем. Отже, національний символ асоціюється із перемогою — перемо­гою добра, людяності, перемогою всіх найкращих рис нації, загар­тованих у вирії історичних битв. Історія нашого народу, який дуже довгий час не мав своєї дер­жавності, була наповнена кривавою і впертою боротьбою за свободу, що, безперечно, відображено в словах національного гімну: Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молоди, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Недаремно у приспіві згадується держава козаків, збудована на основах демократизму та християнства. Дуже довгий час Запорізька Січ з її суворими лицарськими законами, залишалася грізною си­лою, яка чинила супротив будь-якому насильству над людиною та її правами. Козацька держава загрожувала імперським зазіханням Ка­терини II, а тому була знищена. А потім відродилася: спочатку в 1978 році у славнозвісній «Енеїді» І. Котляревського, яка дала поча­ток новій українській літературі, а потім, у 1991 році, коли Україна нарешті стала незалежною державою. Та й сама історія створення гімну була тісно пов’язана з істо­рією української державності. Восени 1862 року український етно­граф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Цей патріотичний вірш отримав поши­рення в Західній Україні. Саме тоді його почув отець Михайло (Вер- бицький), знаний композитор свого часу. Він написав музику і впер­ше надрукував слова і ноти нової пісні в 1865 році. Як державний гімн пісня стала використовуватися у 1917 роді, хоча законодавчо її статус поки що не був затверджений. Адже ви­користовувалися й інші гімни. Тільки через сім десятиліть, у 1992 році, Верховна Рада затвер­дила мелодію Михайла Вербицького як гімн України. А ще через дев’ять років Верховна Рада України ухвалила Закон «Про держав­ний гімн України», запропонований Президентом Леонідом Куч-' мою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний гімн на музику М. Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Причому змінилася перша строфа пісні, яка тепер зву­чить так: «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Ми, громадяни України XXI століття, віримо у мирне майбуття нашої держави. Перед нами розкриваються нові горизонти тієї бо­ротьби, яку вели наші предки, проте яашою зброєю мають стати йе шабля й рушниця, а освіта й знання. Як і вони, ми повторюємо священні слова, але вкладаємо в них інший, миролюбний зміст: Душу й тіло ми положим за нашу свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду. Подробнее: ЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГІМНУ В ЖИТТІ НАРОДУ - 6 клас | Українська мова та література | Сочинения http://allcompositions.at.ua/publ/19-1-0-3143#ixzz3HuabFYiq