Якось пробігав собака повз ятки з м'ясом. Різник саме пішов до криниці напитися води. Собака, побачивши, що різника нема, скочив до ятки, вхопив м'ясо, шаснув на вулицю й невдовзі був за селом. «Перейду річку,- думає,- сяду на ...

Якось пробігав собака повз ятки з м'ясом. Різник саме пішов до криниці напитися води. Собака, побачивши, що різника нема, скочив до ятки, вхопив м'ясо, шаснув на вулицю й невдовзі був за селом. «Перейду річку,- думає,- сяду на леваді та й попоїм. Там ніхто не заважатиме». Мчав стрімголов, аж поки дістався річки. А побачивши, що ніхто за ним не женеться, стишив біг. Незабаром уже брався кладкою на той берег. На середині кладки глянув у воду - і враз зупинився. [200] Річка була тиха та спокійна, у воді відбивалося все, як у дзеркалі. І собака побачив там пса, багато більшого за нього, із здоровенним шматком м'яса в зубах. «О,- подумав собака,- то, напевне, теляче стегно, бо воно вдвічі більше за те, що в мене! Коли б я його мав - половину з'їв би, а решту закопав у землю на запас. А цього шматка, що я поцупив, ледве на сьогодні стане. Жаль!» І вже собака рушив був далі, але знов спинився. «А що, як пірнути та й забрати? Хай навіть той пес більший за мене, але ж я заскочу його зненацька; він перелякається і відпустить м'ясо. Я схоплю і втечу». Не гаючи часу, кинув собака своє м'ясо у воду, а сам шубовснув якраз туди, де був собака з багатою поживою. Борсався, борсався, пірнав, пірнав - але ні собаки, ні м'яса нема й сліду. Розчарований, поплив собака до берега. - Утік од мене,- бурмотів він.- Побачив, Що я стрибнув у воду, то й дременув. Щастить же йому! [201] - Про кого мову ведеш, собако? - спитала сорока, що сиділа неподалік на дереві. - Та про того пса з телячим стегном у зубах. Чи ти не помітила, куди він побіг? Сорока зайшлася сміхом. - А, здоров би ти був, який же ти недотепа! - Чом це я недотепа? - Бо там не було ніякого пса з телячим стегном. То ти сам одбивався у воді, мов у дзеркалі. - Та невже? - Отож-то й є. Ти бачив себе самого в річці. - А ти не брешеш? - Не віриш - подивися ще раз. Собака нахилився з берега й знову побачив у воді пса. - Ну, а тепер гавкни: побачиш, що й той гавкне... То второпав нарешті? Це твоє відображення. Собака послухався сороки; невдовзі він прибіг назад, підібгавши хвоста. - Правда твоя, сороко,- каже.- Марно втратив я м'ясо! - Журись не журись,- відповіла скрекотуха,- а коли зазіхнеш на чуже, то втратиш і своє. Так тобі й треба. знайди з твору слова у яких висловлено мораль