Музыка
ідея вірша М.І.Цвєтаєвої "Книги в червоній палітурці"
Книги в червоній палітурці
Із раю, де я ще дитя,
Мені шлете свої привіти,
Одвічні друзі на життя,
В червону палітурку вшиті.
Лишень я вивчу свій урок,
Тоді, бува, до вас біжу я,
— Вже пізно! — Мамо, ще рядок!..
Вона ж, на щастя, не слідкує.
У люстрі вогник миготить...
Із книгою так добре вдома!
Під Гріґа, Шумана, Кюї
Я пізнавала долю Тома.
Вечірня сутінь, свіжість, щем...
Том разом з Беккі щиро вірить.
Ось Індіанець Джо з вогнем
В печері темній зло сновидить...
І цвинтар... Віщий гук сови...
(Як страшно!) Мчить через купини
Приймак бундючної вдови,
Як Діоген, схиливши спину.
Ясний, як сонце, тронний зал,
Над хлопчиком струнким — корона...
О Боже! Злидар!.. Він сказав:
«Я нині спадкоємець трону!»
Хто з темряви — той в ній і зник.
Британії печальні долі...
— Чому ж серед червоних книг
Заснути знов не маю волі?
О золота ця сторона,
Де погляд вільний, в серці вирій!
О золоті ці імена:
Гек Фінн, Том Сойєр, Принц і Злидар!
