Дипломная работа: Диригування та читання хорових партитур

Невтомний збирач фольклору Запорізького краю, працює в жанрі хорової обробки українських народних пісень.

В його арсеналі: ліричні пісні «Ой ти, місяцю», «Сховаюсь сонце», «Світить місяць», «Один місяць сходить», обрядові «Ти, вербонька», «Ой весна, весна», жартівливі «Чорна редька», «Явон», «Посіяла баба», а також козацькі «Повіяв вітер степовий», «Ой у полі озеречко», «Розвивайся, зелений байраче», «Ходить орел понад морем».

В процесі обробки фольклорного першоджерела Л. Крузман завжди прагне до збереження його народно-національної специфіки – ладова перемінність, народно-пісенні каданси (перерваний, неповний), стягування голосів в унісон, або навпаки, розведенням в октаву.

2. Характеристика літературного тексту

1) Ходить орел понад морем.

Та й ходить орел, гей, та й понад морем,

Та й заглядає пильно в воду.

2) Заглядає пильно в воду.

Та й заглядає, гей, та й пильно в воду,

Та й нема зими, нема льоду.

3) Нема зими, нема льоду.

Та й нема зими, гей, та й нема льоду,

Та й дівці переходу.

4) Нема дівці переходу.

Та й нема дівці, гей, та й переходу,

Та й на той бік через воду.

В пісні «Ходить орел понад морем» відображено той драматичний період в українській історії XVIII століття, коли після розгрому Запорізької Січі царицею Катериною в 1774 р. частина запорожців, утікаючи від царської розправи, осіла в гирлі Дунаю, на чорному морі, на турецькій території.

Високохудожній, сповнений драматизму твір містить у собі музично-поетичний образний паралелізм ходіння орла понад морем, що «заглядає пильно в воду», що ніби бачить усю глибінь людських переживань, їх душевний біль, почуття глибокої журби, відчаю за рідною землею, за коханою дівчиною.

В літературному тесті пісні переважає психологічний паралелізм – це такий художній засіб, за допомогою якого природні явища зіставляються з переживаннями людини:

Нема зими, нема льоду.

Та й нема дівці переходу.

Природні явища протистоять прагненням козака повернення на Україну, щоб з’єднатися з коханою дівчиною.

3. Музично-теоретичний аналіз

В основі козацької пісні «Ходить орел понад морем» лежить період несиметричної будови (6+3 тт). Однокуплетна обробка для мішаного хору. Період складається з двох речень. Перше речення 6 тактів, друге речення 3 такти.

Мелодія пісні розповідна за характером, відзначається діапазоном, що відповідає народній манері виконання, переважно пощабельним рухом, перемінним метром.

Її ладова специфіка випливає із певної двоустійності: в ній відчувається прихована «боротьба» за пріоритет двох щаблів – І та ІІ. Дана ладова риса народнопісенної мелодії була майстерно використана Л. Крузманом при її фактурному осмисленні.

Починається пісня з І щабля ладу (F-dur) інтонацією «глибокої журби», викладеної унісоном тенорів, мелодична лінія, яка в другому такті переходить низхідним рухом в терців тон (а`). І тільки з третього такту завдяки вступу басів на тоніці та сопрано (а`), альтів (f`) з’являється справжня тональна опора пісні. Таким чином композитор підкреслює ладову нестійкість тематизму обробки і створює передумови для активного ладотонального розвитку в ній. Завершується перше речення перерваним кадансом (VI-III-VI), завдяки чому музична думка вимагає свого продовження і весь період пісні стає розширеним, що підкреслює інтонацію і характер пісні.

В заключному кадансі твору (III-VI-V-II6-III), відбувається відхилення в тональність III щабля, що справляє враження незавершеності, бо слабо підготовлене попереднім розгортанням багатоголосся. Але цей звуковий ефект цілком узгоджується з образним змістом пісні. Він дає можливість відчути надію на повернення.

Завершується хоровий твір «Ходить орел понад морем» на терцевому тоні тональності F-dur.

Гармонічний аналіз

Гармонічна канва народної пісні «Ходить орел понад морем» в основному базується на тризвуках натурального мажору (F-dur) – I-V-I-V-VI-III-VI-V-III-I-V-III-VI-V-I-V-I-VI-III-IV-V-II6-III.

Типовою для фольклору є й фактура твору (гармонічна) з мелодичним зачином широкого дихання у соліста (тенор, альт), який підхоплюється ясним струнким хоралом tutti зі стягуванням в кадансах голосів у тривалий октавний унісон. Повільний темп, негнучка динаміка, печальний мажорно-мінорний колорит, чітка діатонічна основа пісні з класичним співвідношенням тональностей та використовування барв натурального ладу разом з іншими засобами виразності надають музиці тієї невимовно сумної експресії, трагічної заглибленості, чистоти та щирості почуттів, що завжди так вражають слухачів.

4. Вокально-хоровий аналіз