Дипломная работа: Диригування та читання хорових партитур
В) манера співу;
Г) дикційна свобода та чіткість;
Д) засоби звуковедення.
Момент виникнення звуку називається атакою (м’язова готовність). При атаці здійснюється не тільки змикання зв’язок, але й швидкий перехід положення гортані від дихального до співацького стану.
Видих для співака – це розумне витрачання повітряного струму, який утворює музичний звук. Від видиху залежить інтенсивність, тривалість і стійкість звука, а його використання свідчить про високу вокальну культуру співака.
Існують різні види дихання. Основні з них – грудне, черевне й мішане. В аналізованому творі «Ходить орел понад морем» - загальний діапазон «ля» великої октави, «ля» першої октави, тому в хорі використовується грудне і мішане дихання.
Співацький звук, що виникає в результаті атаки, посилюється резонаторами (регістрами).
В творі хорові партії сопрано і тенор звучать в середньому регістрі, альти, баси – в нижньому, тому майже всі звуки відтворюються за участю грудного резонатора. В нижньому та середньому регістрах звук найбільш натуральний від природи, тому співаки народного хору спираються переважно на ці регістри.
В творі використовується загально хорове дихання (спільне) після заспіву соліста, в перерваному кадансі на текст «орел», здіймаючи фермати в першому реченні (6 тактів), а також між куплетами (періодами). Таке дихання створює акцент на початку фраз, фермат у подальшому відтворенні інтонації мелодії, драматургію твору.
Прийоми хорового викладу
Починається твір заспівом соліста (альт), що є типовою для фольклору, котрий підхоплюється ясним струнким хоралом tutti. Останній куплет як кульмінаційний, заспів виконує весь склад хору (С.А.Т.Б) в октавний унісон, а далі звучить хорап (tutti) в гармонічному вигляді, такий прийом хорового викладу підкріплює драматургію музично-поетичного образу твору.
5. Виконавський план
Характер твору «Ходить орел понад морем» - лірико-драматургічний. Він не змінюється в процесі виконання всього твору.
Ритмічна структура хорової партитури. В основу покладено таке ритмічне групування:
Таке ритмічне групування, тобто структура, властиве в основному протяжним ліричним, лірико-драматургічним творам.
Характеристика динамічного плану
Музична драматургія твору вибудовується урізноманітненням динаміки. Звивиста діатонічна мелодична лінія в альта чи тенору – соло на mf підхоплюється хоралом (С.А.Т.Б) на динаміці mf на текст «… Ой ходить орел» і значно динамізується, сягаючи кульмінації на слова «… гей, та й понад морем» f (1-й куплет) і завершується перший куплет на f.
Далі розгортається драматична картина, пов’язана з поетичним текстом «Та й нема зими, нема льоду» і продовжується драматичне нагнітання (2 куплет). Звучить на динаміці F.
Далі зміст пісні – це зворушливе кохання козака, що підкреслюються притишеним звучанням mp, цей контраст в динамізації відтворює душевний біль, безнадію повернення: «Ой нема зими, гей, нема льоду, Та й нема дівці переходу» (з куплет).
Останній куплет завершує драматичний сюжет на динаміці f, що дає надію на повернення до рідного краю, до коханої дівчини.
Хор «Ходить орел понад морем» за жанром – хорова обробка народної пісні.
Розмір обробки складний перемінний 4/4; 3/2 (половинний).
|
|
 |
 |
Жест диригента, рух його руки від однієї точки до другої завжди відтворюють зміст, характер та інтонацію не тільки першої, але й наступної.
В диригуванні хорової обробки диригентський має бути чітким, економним, насиченим, в’язким, щоб передати образно-емоційний характер твору.
Велику роль відіграє підготовчій жест до довгих звуків, до фермат (здіймаючих) і чіткий ауфтакт до наступної долі, або фрази. Підкреслити диригентським жестом ладо-інтонаційну основу, основні функції (I-V-I), інтонацію слова.
В народно-хоровій музиці жести формуються в залежності від окремих складів літературного тексту. В хоровому диригуванні на перший план виходить інтонація мелодії, кантилена, різнозабарвленість фарб, відтінків, тембру, які характерні для народного хорового стилю.
ІІІ. Висновки
Композитором переконливо розкриваються можливості хору a’capella, який здатний своїми засобами без допомоги оркестру вирішити великі і складні завдання.
Найважливішими віхами на мистецькому та творчому шляху А. Крузмана є праця над фольклором Запорізького регіону та Козаччини, а також української ліричної пісні. Художній керівник, педагог творить на національне відродження, патріотизму і гордості українського народу.
Його творчості властиве: мелодико-інтонаційні особливості, структурні закономірності, а також специфіка українського народного багатоголосся.
Ці риси найбільш яскраво втілені в обробці української народної пісні «Ходить орел понад морем».
Література:
1. Пігров К. Керування хором. М., 1964