Дипломная работа: Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агрономії
Кафедра загального землеробства
ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ
Зав. кафедрою, професор
_____________ В.О.Єщенко
“___” ______________ 2009 р.
Дипломна робота
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
з напряму 6.090101 «Агрономія»
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПІСЛЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА МІНІМАЛІЗАЦІЇ ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В СІВОЗМІНІ
Науковий керівник – доцент Костогриз П.В.
Консультант з питаньохорони праці - доцент Березовський А.П.
Умань – 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1 Основний обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового (огляд літератури)
1.1Агрофізичні показники ґрунту залежно від способів зяблевого обробітку
1.2 Формування врожаю ячменю ярого на фоні різних способів основного обробітку ґрунту
Розділ 2 Об’єкт досліджень
2.1 Ботанічна і біологічна характеристика ячменю ярого
2.2 Особливості сорту «Соборний»
Розділ 3 Умови та методика досліджень
3.1 Характеристика ґрунту
3.2 Погодні умови
3.3 Схема досліду
3.4 Агротехніка вирощування ячменю ярого в досліді
3.5 Методика проведених досліджень
Розділ 4 Результати досліджень
4.1Водний режим залежно від способів основного обробітку ґрунту
4.2 Щільність ґрунту
4.3 Забур’яненість посівів
4.4 Формування врожаю і продуктивність ярого ячменю залежно від способу основного обробітку ґрунту
4.4.1 Схожість насіння та густота стояння рослин
4.4.2 Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю
Розділ 5 Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь
Розділ 6 Охорона праці при виконанні робіт по сівбі і збиранню урожаю ячменю ярого
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Стійке підвищення врожайності сільськогосподарських культур з одночасним зниженням собівартості рослинницької продукції можливе за умови розробки і впровадження прогресивних, науково обґрунтованих зональних систем землеробства, які б забезпечували підвищення родючості ґрунту. Одним із перспективних напрямів у вирішенні даної проблеми є розроблення ресурсозберігаючих, ґрунтозахисних систем обробітку ґрунту, які базуються на принципах мінімалізації і забезпечують його збереження і покращення, а також дають змогу заощадити енергетичні, трудові і матеріально-технічні ресурси.
Сучасне землеробство України перебуває на переході від інтенсивних великозатратних технологій вирощування сільськогосподарських культур до більш раціональних і менш енергоємних, за яких широко застосовують принципи мінімалізації технологічних операцій, упроваджують елементи біологічного землеробства з використанням на добриво соломи й іншої побічної продукції.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--