Дипломная работа: Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку

Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів > 10 мм 21-25 %, розміром 10-0,25 мм - 73-76 % і < 0,25 мм - 2-3 %, і значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому водо - і повітря проникненню, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і хорошій віддачі її рослинам [33].

Основні фізичні та гідрологічні властивості ґрунту дослідного поля представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Фізичні і гідрологічні властивості ґрунту

Шар ґрунту, см	Питома маса ґрунту, г/см3	Рівноважна щільність ґрунту, г/см3	Вологість стійкого в'янення рослин, %	Польова вологоємкість, %
0-20	2,63	1,24	10,6	30,1
20-40	2,70	1,27	10,6	26,8
40-60	2,57	1,24	12,5	25,8
60-80	2,63	1,23	12,4	25,3
80-100	2,66	1,24	12,5	25,2
100-120	2,67	1,27	12,4	24,8
120-140	2,69	1,26	12,7	25,1
140-160	2,72	1,27	13,1	25,3

Дані табл. 3.1 показують, що з поглибленням щільність ґрунту майже не змінюється, а вологість стійкого в'янення з глибиною дещо збільшується.

Чорнозем опідзолений дослідного поля характеризується пониженим вмістом гумусу, низькою забезпеченістю азотом, підвищеним фосфору та калію, а також високим ступенем насичення основами і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину.

Отже, властивості ґрунту дослідного поля відповідають ґрунтово - кліматичним умовам регіону, в межах якого можуть бути розповсюджені отримані в дослідженнях результати та є сприятливими для вирощування ярого ячменю.

3.2 Метеорологічні умови в роки проведення досліджень

Клімат території Черкаської області помірно-континентальний і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого зволоження. За даними метеостанції Умань, в районі якої розташоване дослідне поле, середня температура січня - мінус 5,9°С, липня - плюс 20,0°С. Середньорічна температура повітря становить близько плюс 7,6°С. В окреміроки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних.

Опадів за вегетаційний період випадає в середньому 291,5 мм, але їх розподіл у часі нерівномірний. Гідротермічний коефіцієнт рівний 1,18, але він значно коливається по роках і періодах вегетації рослин.

Загалом вегетаційний період триває 205 днів, а період активної вегетації (температура вище 10°С)- 160-165 днів.

Літо характеризується високими температурами – середня температура цього періоду становить 19 С з коливаннями в окремі роки від 17 до 22 С. Теплий і вологий період літнього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною трою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.

Осінь найчастіше тепла,сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче 10 С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.

Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 6 С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Такі перепади температур супроводжуються утворенням ґрунтової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ярого ячменю.

В 2007році погодні умови значною мірою відрізнялись від багаторічних значень (табл. 3.2). і був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази. У найбільш критичні періоди (квітень-травень) випало лише 16,9 мм. Посушливими також були червень і липень.

Також цей рік характеризувався підвищеними температурами повітря та низькою відносною вологістю повітря, тобто рослини відчували не лише ґрунтову , а і атмосферну посуху, що в кінцевому результаті призвело до значного зниження врожайності досліджуваної культури.

Таким чином, аналізуючи погодні умови в рік проведення досліджень слід зазначити, що вони були несприятливими для вирощування ячменю ярого.

3.3 Схема досліду

Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:

1. Горох

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Ярий ячмінь

5. Кукурудза

Таблиця 3.2

Основні елементи погоди в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Сільськогосподарський рік	Всього за с.-г. рік	Місяць
		9	10	11	12	1	2	3	4	5	6	7	8
Сума опадів, мм
Середньобагаторічна	633	43,0	33,0	43,0	48,0	47,0	44,0	39,0	48,0	55,0	87,0	87,0	59,0
2006-2007	399	46,0	44,8	23,2	10,7	36,8	36,1	12,8	10,0	6,5	35,3	28,3	109
Середня температура повітря, 0С
Середньобагаторічна	7,4	13,6	7,6	2,1	–2,4	–5,7	–4,2	0,4	8,5	14,6	17,6	19,0	18,2
2006-2007	10,6	15,1	9,3	3,6	2,1	2,0	–2,9	5,5	8,5	18,4	20,9	23,0	21,4
Відносна вологість повітря, %
Середньобагаторічна	76	73	80	87	88	86	85	82	68	64	66	67	68
2006-2007	76	69	78	87	88	81	85	82	68	63	72	64	69

Схема досліду включала такі варіанти:

1. Оранка на 20-22 см (контроль).

2. Поверхневий обробіток на 6-8 см.