Дипломная работа: Екологічне виховання засобами народознавства
5. Як це робилося?
6. Чи хочеш ти брати у них участь?
Результати дослідження представлені у таблиці 2. 1.
Таблиця 2 .1. Рівні сформованості
Клас | Всього учнів | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
3 -А | 16 | 10% | 30% | 60% |
3 -Б | 18 | 8% | 29% | 53% |
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 10% експериментального і 8% контрольного класів, середній – відповідно 30% і 29%, низький 60% і 53%. Як бачимо, у результатах констатуючого експерименту щодо контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вищеподані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем вихованості у досліджуваному аспекті.
Результати проведення констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:
· третьокласники необізнані достатньо з народознавчим матеріалом;
· вчителі не враховують педагогічні умови екологічного виховання засобами народознавства;
· недостатньо ознайомлені з методами та формами цієї роботи;
· високий рівень вихованість школярів визначаються не лише поєднанням виховання з основним народознавчим матеріалом, але й з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
З метою підвищення якості екологічного виховання з використання народознавчого матеріалу нами проводився формуючий експеримент. Як уже зазначалось, у 3 – А експериментальному та 3 – Б контрольному класах Лановецької загальноосвітньої школи І – ІІІ степенів Лановецького району.
Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов екологічного виховання, охарактеризованих нами у п.2.1.
Завданнями експерименту було перевірити:
· вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнів початкових класів у досліджуваному аспекті;
· ефективність комплексного використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів;
· усвідомлення ролі екологічної культури у житті українського народу;
· значення народознавчого матеріалу у формуванні емоційно – цілісного ставлення до оточення.
На даному етапі експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, анкетування, інтерв’ювання, кількісний і якісний аналіз експериментально даний.
Експериментальна методика використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів базувалась на оптимальному поєднанні різноманітних методів, прийомів, засобів та форм виховної роботи. Зупинимося на змістовому компоненті. Учням експериментального класу наголошувалось, що мудрість гуманного ставлення людини до природи віддзеркалена у фольклорі. Велику виховну силу мають загадки, приказки, прислів’я, ігри, через міфи, легенди, казки діти простежували життя рослин чи тварин, дізналися, як ставилися до них наші предки, які свята вони організували на честь живих істот і самі проймалися любов’ю до світу природи.
Наші предки обожнювали квітки, із сивої давнини до нас прийшла квіткова символіка. Елементи гри містять веснянки, заклики, примовки, які теж мають глибоке природне коріння. Багато явищ природи для людини залишилися нез’ясованими, тому лягли в основу фольклору, передавалися з уст в уста. Переконавши школярів, що фольклор був основою народних свят, ознайомлюємо з народним календарем, сільськогосподарським та календарем народних прогностик (географічним календарем, народними прикметами. Взаємодія людини з природою віддзеркалення в ужитковому мистецтві, побуті.
У зв’язку з цим нами був проведений цикл бесід «Український віночок», «Зелена аптека», «Про тих, кого ми любимо», «Місяцелік», «Звичаї та обряди весняного циклу календаря» та інші.
Для полегшення сприймання та запам’ятовування екологічної інформації, нами була застосована еколого-народознавча скарбничка, де учні фіксували короткий зміст та значення окремих природоохоронних традицій, народні прикмети, приказки, прислів’я, загадки про природу та її явища. Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу школярів, розвивати пізнавальну активність, емоційне ціннісне ставлення до природи, бажання її оберігати.
Зазначимо, що у експериментальному класі ми використовували більший об’єм ігор («Кабаки», «Огірочки», «Сієм мак», «Просо», «Перепілочка», «Лис», «Ой на горі льон, квітки»), приказок, прислів’їв, загадок, легенд, примовлянок, веснянок, народних прикмет.
Наведемо приклад
Народна гра «Просо»
Всі діти діляться на рівні гурти, які стають один проти одного, взявшись за руки. Під спів першого рядка один гурт то наближається, то знов відходить. Теж робить другий гурт. Так діти «заспівують і одспівують», поки не проспівають всю пісню.
А ми нивку оремо, оремо.
А ми просо сіємо, сіємо.
А ми просо виб’ємо, виб’ємо.