Дипломная работа: Фармакологія гельмінтозів

Імунодепресивна дія

Деякі інфекційні хвороби (шигельоз, черевний тиф, туберкульоз) у поєднанні з гельмінтозами протікають в більш важких формах, гірше піддаються лікуванню і частіше дають ускладнення і рецидиви.

Порушення обмінних процесів

Порушення обмінних процесів при гельмінтозах пов'язане з погіршенням живлення господаря унаслідок споживання гельмінтами частини поживних речовин, що поступають в його організм. Гельмінти споживають багато метаболічно цінних білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів. Деякі гельмінти є гематофагами (анкілостоми, волосоголовець). Під впливом гельмінтів порушується всмоктування жпоживних речовин, насамперед вітамінів і мікроелементів, що обумовлене патоморфологічними і функціональними змінами слизовоїї оболонки шлунково-кишкового тракту. При ряду гельмінтозів змінюється активність ферментів, що приймають участь в обміні білків і ліпідів, порушуються механізми загальної нейрогуморальної регуляції обмінних процесів. Внаслідок цього тривала та інтенсивна інвазія, особливо стьожаками або аскаридами, сприяє розвитку гіповітамінозу, анемії і виснаження.

Токсичний вплив

Токсичний вплив гельмінтів обумовлений дією продуктів обміну речовин і секретів залоз, що виділяються ними, внаслідок чого в організмі господаря розвиваються різні патологічні процеси. Під впливом продуктів обміну речовин гельмінтів порушуються функції центральної нервової системи, підвищується або пригнічується її збудливість, можуть виникати судоми. Деякі продукти обміну гельмінтів володіють антигенними властивостями і беруть участь в сенсибілізації організму з послідуючим розвитком алергічних і шокових явищ. Деякі продукти обміну гельмінтів можуть викликати гемоліз еритроцитів, впливати на залози внутрішньої секреції і органи травлення.

Дія антиферментів гельмінтів

Кишкові гельмінти виділяють особливі речовини, які нейтралізують травні ферменти хазяїна і захищають паразита від їх дії. У тканинах аскариди, наприклад, виявлена речовина, що нейтралізуює дію пепсину і трипсину.

Нервово-рефлекторний вплив

Нервово-рефлекторний вплив гельмінтів виражається в подразенні ниминервових закінчень (інтерорецепторів), що нерідко призводить до важких вегетативних порушень, що супроводжуються бронхоспазмами, дисфункцією кишечника, дерматологічними реакціями.

Стимуляція новоутворень.

Експериментально встановлена здатність деяких гельмінтів стимулювати розвиток новоутворень. При опісторхозі і клонорхозе частіше розвивається рак печінки. У хворих сечостатевим шистосомозом в сечовому міхурі нерідко утворюються папіломи і виникає рак.

Психогенна дія

Зовнішній вигляд гельмінтів, що виходять з анального отвору (членики ціп'яків і ін.) або через рот (аскариди), може викликати у осіб з нестійкою психікою або тих, які страждають первинними психічними захворюваннями, сильний психоемоційний стрес, який залишається в їх свідомості навіть після лікування інвазії, змушуючи знов і знов лікуватися від вже неіснуючого захворювання. Такі хворі уявними паразитозами іноді досить важко піддаються реабілітації навіть при тривалому лікуванні у психіатрів.

Шляхи зараження

Зараження найчастіше відбувається перорально (через рот) за допомогою двох шляхів передачі: геоорального (через руки, продукти харчування або предмети ужитку, а також через шерсть і пір'я домашніх тварин і птиць, забруднені частками грунту, що містить інвазивні яйця гельмінтів і цисти найпростіших) – при аскаридозі, ентеробіозі, лямбліозі, токсокарозі, ехінококозі, цистицеркозі і ін.,або ксенотрофного (при вживанні в їжу недостатньо термічно обробленого м'яса, риби, що містять інвазивні личинки паразитів) – при токсоплазмозі, трихінельозі, теніозі і так далі Також існує контактний шлях зараження: пасивно (наприклад, тріхомонади при статевому контакті) і активно (наприклад, метацеркарії шистосом активно проникають через шкірні покриви людини під час купання у водоймах).

Менш значимий повітряно-краплинний шлях передачі (наприклад, пневмоцисти поширені у вигляді аерозоля в повітрі). Зараження людини філяріатозами реалізується трансмісивним (через кров) шляхом передачі личинок цих гельмінтів специфічними переносниками - кровососучими двокрилими комахами. В Україні дані відносно зараження філяріатозами від місцевих комах поки що відсутні. Це захворювання можна привести з собою з країн з екваторіальним кліматом.

Також можлива трансплацентарний шлях передачі (тобто плоду в утробі матері, наприклад, токсоплазмоз). В порядку природного відбору у паразита виробилися властивості, що збільшують можливість їх попадання в організм господаря. Такою особливістю паразитів є їх виняткова плодючість. Так, анкілостома дає за добу до 25 000 яєць, Fasciolopsis buski — до 48 000, а аскарида людська — до 200 000 яєць. Єдина особина ціп'яка неозброєного може давати за добу до 4 900 000 яєць, а за рік — до 440 млн. У зв'язку з цим, в повітрі, що оточує нас, предметах ужитку, продуктах харчування, на шерсті домашніх тварин, часто у воді, навіть при дотриманні всіх необхідних правил гігієни, яєць, цист, личинок паразитів залишається хоч би невелика кількість.

Часто зараження відбувається із-за недостатньої кулінарної обробки м'яса або риби.

Так, щоб знешкоджувати личинок опісторхозу в рибі сімейства коропових при її солінні необхідний 20% розчин солі і час засолки 2 тижні (хто після такої обробки буде цю рибу взагалі споживати?). Виходить, що сподіватися не заразитися паразитами, можна лише при дуже хорошому імунітеті і резистентності організму, що у наш час зустрічається досить рідко.

Перебіг гельмінтозів

У клінічному перебігу гельмінтозів виділяють гостру і хронічну стадії. В деяких випадках гельмінтози можуть протікати інапаратно.