Дипломная работа: Іменник як частина мови та методика його вивчення у початкових класах

— засвоїти особливості відмінювання іменників за відмінками та кличний відмінок, якого немає в російській мові;

— під час відмінювання іменників діти мають навчитися змінювати приголосні основи [г, к, х ] на [з`, ц`, с`]

— уживати прийменники з місцевим відмінком при побудові словосполучень (сидіти на березі, стояти при дорозі);

— уживати закінчення –ою, -ею, - єю при побудові словосполучень з іменниками в орудному відмінку з прийменниками і без них(розмовляю з сестрою, пишатися мамою);

— спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду, робить висновки;

— правильно вимовляти і вживати паралельні закінчення –у, -ю, // -ові, -еві, -єві при побудові словосполучень і речень з іменниками в давальному і місцевому відмінках;

— уживати закінчення –і, -ї в іменниках у давальному і місцевому відмінках;

— змінювати приголосні основи [г],[к], [х] на [з`],[ц`], [с`] при вживанні іменників у цих відмінках;

— уживати закінчення –ем після ж, ч, ш та –ям в іменниках середнього роду на –я при побудові словосполучень та речень; правильно вимовляти і писати такі іменники у формі орудного відмінка;

— спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників жіночого роду та іменника мати, робить висновки;

— правильно писати такі іменники, вжиті у початковій формі (степ, піч, ніч);

— уживати такі іменники у родовому, давальному і місцевому відмінках, змінюючи голосні [і] - [о], [і] - [е]: ніч-ночі, піч-у печі при побудові словосполучень, речень;

— правильно вимовляти приголосні основи перед закінченням –ю в орудному відмінку і позначає їх на письмі;

— правильно змінювати іменник мати; утворює словосполучення і речення з цим іменником, тощо [ 21, с. 52-56 ].

Ці завдання розв’язуються під час вивчення таких тем: «Іменник», «Рід і число іменників», «Змінювання іменників за числами і відмінками», «Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду на –а, -я в однині(спостереження за таблицею)», «Відмінювання іменників чоловічого роду без закінчень та середнього із закінченням –е, -о, -я (спостереження за таблицею)», «Відмінювання іменників жіночого роду з нульовим закінченням та іменника мати», «Відмінювання іменників у множині (спостереження за таблицею)».

Таким чином, розділ програми з української мови для початкових класів російськомовних шкіл "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який охоплює вивчення теми « Іменник» у 1-4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника у старших класах.

Настанови програми, як відомо, реалізуються у шкільних підручниках. Вивчення української мови у школах з російською мовою навчання у четвертому класі здійснюється за допомогою підручника « Українська мова: Мова і мовлення. Правопис», О.Н. Хорошковська, Н.О. Воскресенська, А.О. Свашенко [ 27 ].

Цей підручник з української мови для 4 класу рекомендований Міністерством освіти і науки України для викладання українського мови в загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання дії вже протягом майже 25 років. Підручник враховує вікові особливості школярів. Поданий у ньому навчальний матеріал відповідає сучасному трактуванню понять, фактів, містить широкі можливості для вироблення у школярів загально мовленнєвих умінь, найголовнішими з яких є комунікативні.

Підручник складається з трьох великих розділів, кожний з яких містить параграфи з чітко визначеними темами уроків.

У підручнику вміщено багато українських народних висловів, фразеологізмів, що збагачує мову дітей, впливає на емоційну сферу формування особистості.

Дуже цікавими є сторінки для допитливих, які супроводжують весь підручник. Вони є яскраво виділеними, вміщують ребуси, загадки, цікаві відомості про виникнення імен, окремих слів. Завдання, вміщені в підручнику, сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів, спонукають їх до творчої діяльності, продуктивного мислення.

У підручнику передбачено застосування на уроках елементів програмового, проблемного і диференційованого навчання, розвитку мислення дітей, є багатий матеріал для мотивації навчальної діяльності учнів та актуалізації знань.

Для кожного розділу у підручниках дібрано цікавий і різноманітний матеріал, робота над яким забезпечує розвиток усного і писемного мовлення, творчої уяви, сприяє досягненню виховної та розвивальної мети навчання. Крім того, виділено окремі групи завдань: на класифікацію та узагальнення, з логічним навантаженням, з елементами досліджень.

Вдало авторами підручника розроблено і методичний апарат: завдання нестандартні, різної складності з урахуванням вимог програми. Подані вони в логічній послідовності з поступовим нарощуванням труднощів. Інструкції до вправ чіткі та зрозумілі.

Коли учні беруть у руки підручник з української мови, слід виховувати в них почуття гордості за українську мову мову. Адже успіх в оволодінні мовними знаннями, мовленнєвий розвиток дітей значною мірою залежатимуть від того, як буде сформовано в них інтерес до рідного слова, до пізнання нового в мові, від того, як часто на уроках діти "відкриватимуть" для себе маленькі таємниці мовної глибини. Зупинимось детальніше на аналізі матеріалу, що відведений авторами підручника для вивчення іменника.

У ході первинного ознайомлення учнів з іменником автори звертають увагу дітей на лексичний бік слова, тобто на його значення, і на граматичний - постановку до слова граматичного питання, зв'язок його в реченні з іншими словами, на те, яким членом речення, головним чи другорядним, може бути слово.

Функціональна роль іменників у мовленні підкреслюється не тільки в поданих визначеннях, а й у формулюваннях завдань до вправ.

Під час вивчення іменника значну увагу в підручнику приділено роботі над розкриттям семантичної (значеннєвої) сторони слова. Систематично звертається увага учнів на ці лексичні явища, підкреслюється, що за допомогою синонімів вдається уникнути повторення в тексті того самого слова.

Опрацьовуючи матеріал про іменник, учням доведеться виконати значну кількість словниково-логічних вправ: на добір видових і родових назв, на вилучення "зайвих" слів з низки подібних за певною ознакою, на елементарне визначення предмета за його ознаками, на зіставлення і протиставлення предметів за спільними і відмінними ознаками, на сполучуваність слів. Учням пропонується і матеріал для перекладу з російської мови українською.