Дипломная работа: Краса рідної природи в ліриці С.О.Єсеніна “Відгомоніла золота діброва”

Учитель виразно читає вірш "Відгомоніла золота діброва" (на кожній парті повинен бути текст).

2. Бесіда за текстом

Учитель. Замислимося над художнім змістом вірша. Зверніть увагу на перший рядок. Адже ви знаєте, що в будь-якому вірші перший рядок одразу ж налаштовує на певний лад.

Які особливості ви тут побачили?

Учень. Образ діброви. Дерева - це ніби втілення душі самого поета, тим більше, що тут діброва "відгомоніла" - як людина.

Колір. Діброва золота - це свідчить, що листя на деревах вже зів'яло, і все ж це святковий колір, адже діброва не жовта, а золота.

Інверсія. Прямий порядок слів був би не таким поетичним.

Учитель. Ми вже з вами з перших слів відчули, що перед нами не просто діброва, а поетичний опис стану самого поета. На це вказує і образ діброви, і метафора, й емоційно забарвлений колір, і поетичність мови та інший порядок слів. Слова-антоніми "веселым и печально" прямо виражають емоцію.

А весь вірш веселий чи сумний?

Учень. Звичайно сумний, про веселе тільки згадується.

Учитель. Але невже це минуле згинуло? І Можна сказати, ці два слова при всій їх протилежності служать емоційним ключем.

Перечитайте другу строфу.

Які ви тут бачите ключові образи?

Пригадайте вірші Єсеніна. Де вони зустрічаються?

Учень. Образ домівки. Дім - це батьківщина, згадка про дитинство, матір, це те, що людина залишає, а потім за цим сумує.

Можна пригадати багато віршів С. Єсеніна, де є образ дому. "Низкий дом с голубыми ставнями... " - там теж згадується дім, куди поспішає поет. І там є слова: "Полюбил я седых журавлей, их курлыканье в тощие дали". І загальний, настрій вірша подібний.

Учениця. "Письмо матери". Там мати сумує за сином, який залишив рідну домівку.

У Єсеніна часто зустрічається й образ подорожнього, "дух бродяжий", як назвав його поет у вірші "Не жалею, не зову, не плачу". Ось послухайте його.

Звучить грамзапис "Не жалею, не зову, не плачу".

Учениця. Є іще: "Брошу все. Отпущу себе бороду и бродягой пойду по Руси". Але я не пам'ятаю, з якого вірша ці рядки.

Учитель. Цей вірш називається "Не ругайтесь. Такое дело... ". А пам'ятаєте це: "Не вернусь я в отчий дом, вечно странствующий странник. Об ушедшем над прудом пусть тоскует коноплянник"? Отже, можна сказати, цей образ є наскрізним для багатьох віршів Єсеніна, в яких поет висловлює свої думки про життя, про долю людини на землі.

Учень. Поет усвідомлює, що життя дуже коротке, що людина тільки подорожній у світі. Але жаліти її не потрібно, тому що так повинно бути, це закон життя.

Дім - це щось міцне, адже людина помирає, а дім залишається.

Життя ж – це дорога, а людина - мандрівник.

Учитель. Ви правильно зрозуміли головне. Тут мова йде про гармонію світу, про його красу. Попри те, що життя дуже коротке, поет любить життя і Батьківщину, гостро відчуває красу природи. До речі, відчуття гармонії виникає не тільки з того, що тут прямо говориться про взаємозв'язки людини і природи, але й із того, як намальована картина.

Образи складають єдність протилежностей.

Голуба річка і широкий місяць над нею - картина спокійна, врівноважена.

Колір тут контрастний - голубий і золотий, красивий і яскравий. Це складає враження міцного, вічного. А поруч - динаміка і образ подорожнього, дороги, часу... І все це разом дуже красиво.

А зараз розкажіть, як описано в третій - четвертій строфах минуле й сучасне.

Учні зачитують третю - четверту строфи.

К-во Просмотров: 188
Бесплатно скачать Дипломная работа: Краса рідної природи в ліриці С.О.Єсеніна “Відгомоніла золота діброва”