Дипломная работа: Обґрунтування проекту підвищення рівня конкурентоспроможності продукції (за матеріалами ТОВ ДКБ "Ротекс" (м. Київ))

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).

Розрахунок групового показника по економічних параметрах розраховується по формулі:

(1.9)

де I_эп груповий показник по економічних параметрах;

З, З_о повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції і зразку.

Формули (1.7) і (1.9) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсують вплив коефіцієнта приведення на величину I_эп .

У разі потреби обліку коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (1.7) і (1.9) приймають вид:

(1.10)

Відповідно підрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:

(1.11)

де I_эп груповий показник по економічних параметрах;

З, З₀ одноразові витрати на придбання відповідно аналізованій продукції і зразка;

С_i , С_0i сумарні витрати на експлуатацію чи споживання відповідно аналізованій продукції і зразка в iом року;

Т термін служби товару;

a _i коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Розрахунок інтегрального показника конкурентноздатності виконується по формулі:

(1.12)

де ІПК інтегральний показник конкурентноздатності аналізованої продукції стосовно виробузразка;

За змістом показник ІПК відбиває розходження між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що приходиться на одиницю витрат покупця по придбанню і споживанню виробу.

Якщо ІПК<1, то розглянутий товар уступає зразку по конкурентноздатності, а якщо ІПК>1, то перевершує, при рівній конкурентноздатності ІПК=1.

Якщо аналіз проводиться по декількох зразках, інтегральний показник конкурентноздатності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників по кожному окремому зразку:

(1.13)

де ІПК_ср інтегральний показник конкурентноздатності продукції щодо групи зразків;

ІПК_i показник конкурентноздатності відносно iго зразка;

R_i вагомість iго зразка в групі аналогів;

n кількість аналогів.

Змішаний метод оцінки являє собою сполучення диференціального і комплексного методів. При змішаному методі оцінки конкурентноздатності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом і частина параметрів розрахованих комплексним методом.

Даний підхід є загальновживаним і повсюдно зустрічається, принаймні, у вітчизняній літературі. Варто помітити його істотний недолік споживчі властивості товару і їхній набір визначаються не враховуючи думки споживача. Дійсно, як випливає з приведених вище розрахункових значень, апріорно передбачається, що поліпшення кожної з характеристик товару автоматично підвищує його конкурентноздатність. Очевидно, що це насправді не так однозначно, інакше кажучи, “поліпшення” характеристик товару в порівнянні з базовим зразком зовсім не гарантує появу конкурентних переваг вирішальну роль варто віддавати споживачу в оцінці переваг чи недоліків товару.

Аналіз інших підходів до оцінки конкурентноздатності товару, заснованих на виявленні думки споживача, зокрема робіт з маркетингу, показує, що й у цьому випадку така найважливіша складова конкурентноздатності товару як “особливості споживачів” враховується недостатньо. У тих рідких виданнях, що присвячені проблемі конкуренції, у кращому випадку говориться лише про споживачів як про одну зі сторін ринкового механізму без вивчення такий найважливіший складової поводження покупця як споживче поводження.