Дипломная работа: Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні

проведено аналіз міжбанківських розрахунків, що здійснювалися через СЕМП НБУ в 2005 році;

обґрунтовано особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»;

розглянуто особливості міжбанківських розрахунків та практика їх здійснення в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через систему ВПС;

проаналізовано стан розробки і впровадження проекту платіжної системи України нового покоління;

запропоновано шляхи вирішення проблем захисту інформації та питань безпеки міжбанківських розрахунків України.

Вказаному питанню приділяється значна увага Національного Банку України та Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення в законах “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000 р. № 2121 – III, в Законі України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679 – XIV, а також у Законі України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ” від 05.04.01 р. №2346-ІІІ, також це питання висвітлюється в Положенні НБУ „Про міжбанківський переказ в Україні в національній валюті” від 17.03.04 №110 та в Постанові Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про порядок клірингових розрахунків” від 02.04.94 №207 та регулюється іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу грошей.

На вирішення проблем організації міжбанківських розрахунків, спрямовані дослідження Васюренко О.В., Єрохіної Н.А., Заброцької О.П., Коваль І.М., Кравець В., Савченко А., Лакосник Е., Логінова О., Мікитиної О.Г., Мірошниченко Т., Неділько А., Новак І., Омельчук Л., Погребна В., Савченко А., Семенченко О., Скороходова А., Страхарчук В.П., Супрунюк Ю.П., Тімошенко Н.В., Цокол С.Л., Чмелик Г., Шевченко С., Шкудун Д., Ющенко В.А. тощо.

Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить покращити та вдосконалити роботу СЕП НБУ, з впровадженням платіжної системи нового покоління Національного банку України вона буде відповідати сучасним світовим стандартам для систем подібного класу та забезпечувати у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації.

Що дасть можливість спростити організацію міжбанківського переказу для її користувачів та розширити спектр діяльності міжбанківських переказів.

Розділ 1 . Сутність міжбанківських розрахунків в Україні: становлення та розвиток

1.1 Сутність міжбанківських розрахунків як економічної категорії

Розрахунки між банками є важливим елементом грошових розрахунків, бо у ринковій економіці щодня укладається безліч угод, а це означає, що здійснюються міжгосподарські розрахунки між економічними суб’єктами. Безготівкові платежі між суб'єктами підприємницької діяльності здебільшого не можуть бути завершені в межах одного банку, тобто без розрахунків, що їх виконують. Отже, як було викладено у роботі [24], всі розрахунки за угодами суб'єктів підприємницької діяльності, рахунки яких відкриті в різних банках, є міжбанківськими розрахунками.

Міжбанківські розрахунки є важливою складовою платіжного механізму держави і являють собою систему організації та здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами.

Україна відносно недавно приступила до розбудови своєї банківської системи. Однак, вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші комп'ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків — Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і організатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків.

В Законі України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” [4] дається таке визначення СЕП: “система електронних платежів Національного банку України (СЕП) — загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації”.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме:

— внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);

— комбінацію систем ВПС і СЕП;

— міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад SWIFT;

— двосторонні прямі кореспондентські відносини.

Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача. Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв'язку для передавання інформації.

Кореспондентський рахунок — це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку. Ведення коррахунків — важлива складова кореспондентських відносин між банками.

Як зазначається в роботі [37] кореспондентські відносини — це договірні відносини між банками з метою виконання кожним із них для іншого певних операцій та послуг, пов'язаних з розрахунками між клієнтами та з власними відносинами. Вони оформляються кореспондентськими договорами.

Укладенню кореспондентського договору між комерційними банками передує уважне вивчення ними один одного, а відкриття коррахунків здійснюється на підставі визначеного комплекту стандартних документів, установлених Положенням про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ 17.03.2004 №110 [19].

В українській практиці використовуються коррахунки кількох видів:

відкриті на взаємній основі, коли два банки (філії банків) відкривають їх один для одного;

відкриті в односторонньому порядку, коли один банк відкриває тільки собі рахунок у другому банку;

відкриті банками другого рівня в регіональних управліннях НБУ;

технічні коррахунки, відкриті банкам — учасникам СЕП у регіональних розрахункових палатах;