Дипломная работа: Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Предметом дослідження є засоби, що перебувають у розпорядженні підприємства.

Об’єктом дослідження обрано СФГ „Пролісок” Самбірського району Львівської області.

1 Теоретичні основи дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів їх класифікація, методи

оцінки та завдання обліку

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, на протязі декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату.

П (С) БО 7 визначає основні засоби як „матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)” [21].

Таким чином, для віднесення матеріального об’єкта до основних засобів об’єкт:

1) повинен бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Майбутня економічна вигода згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство прямо чи непрямо, грошових засобів чи їх еквівалентів. Потенціал може бути, тобто частиною господарської діяльності підприємства.

Потенціал може набувати форми конвертованості в грошові засоби чи їх еквіваленти (тобто можливість передачі чи обміну також є майбутньою економічною вигодою) чи можливості зменшувати залишок грошових засобів, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшує затрати на виробництво.

Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство наступними шляхами:

- використовуватися окремо чи разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, які призначені для реалізації підприємством;

- обмін на інші активи, в тому числі на грошові засоби;

- використання для погашення заборгованості

- розподіл між власниками підприємства;

2) повинен використовуватися для визначеної мети:

- виробництва, поставки товарів, надання послуг;

- здачі в оренду;

- здійснення соціально-культурних функцій;

3) повинен мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).

Не можуть бути визначені активами, а звідси, і основними засобами об’єкти, не придатні до використанні із-за фізичного і морального зносу.

В економічній літературі часто вживається термін „основні фонди”. Під основними фондами, згідно пп. 8.2.1. п. 8. 2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997 р. розуміють матеріальні цінності, використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію постійно зменшується в зв’язку з фізичним чи моральним зносом.

Для контролю за наявністю та рухом об’єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.

Для ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за наступними групами:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки та споруди;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади та інвентар;

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.