Дипломная работа: Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
Предметом дослідження є засоби, що перебувають у розпорядженні підприємства.
Об’єктом дослідження обрано СФГ „Пролісок” Самбірського району Львівської області.
1 Теоретичні основи дослідження
1.1 Економічний зміст основних засобів їх класифікація, методи
оцінки та завдання обліку
В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, на протязі декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату.
П (С) БО 7 визначає основні засоби як „матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)” [21].
Таким чином, для віднесення матеріального об’єкта до основних засобів об’єкт:
1) повинен бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Майбутня економічна вигода згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство прямо чи непрямо, грошових засобів чи їх еквівалентів. Потенціал може бути, тобто частиною господарської діяльності підприємства.
Потенціал може набувати форми конвертованості в грошові засоби чи їх еквіваленти (тобто можливість передачі чи обміну також є майбутньою економічною вигодою) чи можливості зменшувати залишок грошових засобів, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшує затрати на виробництво.
Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство наступними шляхами:
- використовуватися окремо чи разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, які призначені для реалізації підприємством;
- обмін на інші активи, в тому числі на грошові засоби;
- використання для погашення заборгованості
- розподіл між власниками підприємства;
2) повинен використовуватися для визначеної мети:
- виробництва, поставки товарів, надання послуг;
- здачі в оренду;
- здійснення соціально-культурних функцій;
3) повинен мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).
Не можуть бути визначені активами, а звідси, і основними засобами об’єкти, не придатні до використанні із-за фізичного і морального зносу.
В економічній літературі часто вживається термін „основні фонди”. Під основними фондами, згідно пп. 8.2.1. п. 8. 2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997 р. розуміють матеріальні цінності, використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію постійно зменшується в зв’язку з фізичним чи моральним зносом.
Для контролю за наявністю та рухом об’єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.
Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.
Для ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за наступними групами:
- земельні ділянки;
- капітальні витрати на поліпшення земель;
- будинки та споруди;
- машини та обладнання;
- транспортні засоби;
- інструменти, прилади та інвентар;
- робоча і продуктивна худоба;
- багаторічні насадження;
- інші основні засоби.