Дипломная работа: Організація управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства

· Матеріальні витрати з відрахуванням вартості відходів (у тому числі сировини і матеріалів, придбаних комплектуючих виробів і полу фабрикатів, робіт, послуг виробничого характеру, що виконані сторонніми організаціями, палива, енергії);

· Витрати на оплату праці (основна та додаткова заробітна платня персоналу);

· Відрахування на соціальні потреби (відрахування у фонд соціального страхування, а Пенсійний фонд, на медичне страхування, у Державну службу зайнятості);

· Амортизація основних виробничих засобів;

· Інші витрати (знос по нематеріальним активам, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки за кредити у банках, податки, відрахування у позабюджетні фонди, відрахування у ремонтні фонди, оплата послуг сторонніх організацій, і інші витрати).

Групування витрат за економічними елементами використовується при складанні кошторису витрат на виробництво по підприємству, цехам чи іншим об’єктам управління витратами. У ній відображується скільки і яких витрат буде чи фактично витрачено. Але вона не показує призначення виробничих витрат, їх зв’язку з результатами виробництва. Усунути цей недолік дозволяє перегрупування , що передбачає виділення серед них:

· Основних витрат, що безпосередньо направлені на виробництво продукції (робіт, послуг) і нерозривно пов’язаних із технологічним процесом;

· Витрат на обслуговування виробництва і управління ним;

· Витрат на збут та реалізацію продукції.

Перегрупування виробничих витрат проводиться по калькуляційним статтям собівартості.

Класифікація по статтям собівартості. Усі витрати підприємства, що підлягають включенню у собівартість готової продукції (робіт, послуг), у кінцевому рахунку повністю розподіляються, тобто включається у собівартість окремих видів виготовленої продукції (чи груп виготовленої однорідної продукції), виконаних робіт, наданих послуг.

Групування витрат по статтям собівартості забезпечує виділення витрат, пов’язаних з виробництвом окремих видів продукції. Ці витрати відносяться на собівартість продукції прямо чи опосередковано. Перелік статей собівартості розрізняється за галузями виробництва. Наприклад, застосовується наступне групування витрат по калькуляційним статтям собівартості:

· сировина і матеріали;

· повернені відходи (віднімаються);

· паливо та енергія на технологічні цілі;

· основна заробітна плата виробничих робітників;

· додаткова заробітна платня виробничих робітників;

· відрахування на соціальні потреби виробничих робітників;

· загальновиробничі витрати,

в тому числі:

· витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

· цехові витрати;

· загальногосподарські витрати;

· інші виробничі витрати;

· комерційні витрати.

1.2. Планування, розрахунок та прогнозування витрат у процесі виробництва

Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції, її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.

Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.

Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.

Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення. [17]