Дипломная работа: Поема-казка "Лис Микита"
У першій пісні читаємо [І, 24]:
Чиста правда, що й казати -
Рись почав так промовляти -
Лис Микита злодій є:
Він сумління, честь і віру
За дриглі, горілки міру
Без вагання продає [ 34,9 ] .
Хто з галичан не відчує в цих словах сатири на підкуплених виборців? Адже дриглі і горілка були колись головними атрибутами виборної агітації.
Сатира на судівництво [34, 10]:
В трибуналах засідали
Старі Цапи й Осли.
Автор тричі мав справу з судом і, мабуть, не дуже корисне виніс враження про справедливість трибуналів, коли таких помістив у “Лисі Микиті”.
А далі є ще сатира на міністрів [УІ, 4], арешти [УІІ, 2], на боягузів [УІІ, 29], на державні непорядки [VІІІ, 44], на дурнів [VІІІ, 59], на спекулянтів [34, 62], на протекцію [ ІХ, 44-49], на балакучість жінок [Х, 63-65], на лизунів [ХІІ, 43].
Дурним загалом звірам протиставлений хитрий і розумний Лис Микита, який вміло використовуючи слабкості інших, завжди виходить сухим з води:
В нас підмога лиш одна єсть -
Це розумна голова [ ІХ, 12].
Нею треба нам крутити,
Розум треба нам гострити,
Все змірковувати вмить,
Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,<