Розкладення валок прибуваючих поїздів наведено у таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 – Розкладення валок прибуваючих поїздів

Пункт вивантаження	Рід вантажу	Прибуття із					Усього
		А	А	А	А	А
Шахта	Лісоматеріали	-	-	7	-	-	7
	Металоконструкції	-	-	-	6	-	6
	Вугілля	-	-	-	-	0/6	0/6
	Усього	-	-	7	6	0/6	13/6
Завод “Буддеталь”	З.б. вироби	25	25	-	-	8	58
	Металовироби	-	-	5	6	-	11
	Усього	25	25	5	6	8	69
ВР	Тарно штучні вантажі	10	10	8	9	9	46
	Контейнери	-	-	15	15	16	46
	Усього	10	10	23	24	25	92
Разом	35	35	35	36	33/6	174/6

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ

2.1 Керування вантажною та комерційною роботою

Основними задачами організації вантажної та комерційної роботи є:

– максимальне прискорення обороту вагонів;

– зниження собівартості вантажно-розвантажувальних робіт;

– введення рівномірності вантажної роботи на протязі доби;

– забезпечення збереження вантажів та вагонів при повному виконанні безпеки руху.

Керівництво вантажною та комерційною роботою на станції “М” здійснюється заступником начальника станції з вантажної роботи. Безпосередньо керує вантажними та комерційними операціями завідуючий вантажним районом, на складах і контейнерних площадках – головні прийомоздавачі.

Вантажною та комерційною роботою на під’їзних коліях керують заступники начальників транспортних цехів з експлуатації.

Робота на станції та під’їзних коліях відбувається цілодобово.

Взаємозв’язки між залізницею та під’їзними коліями регламентуються договорами на експлуатацію під’їзної колії та на подачу і забирання вагонів.

На під’їзних коліях підприємств передбачається ефективне використання діючих засобів механізації вантажно–розвантажувальних робіт, правильна розстановка робочої сили. Подача та збирання вагонів на заводі "Буддеталь" по вантажним пунктам виконується по розробленому в транспортному цеху графіку, узгодженому з розкладом руху передач.

Згідно з узгодженим розкладом розроблюються графіки робіт вантажно-розвантажувальних машин з урахуванням строків на навантаження, вивантаження вагонів, при змінені в різні для вступу вагонів по періодам діб встановлюються наскрізні графіки роботи машин. Дані графіка доводяться до відома керівників, вантажників транспортного цеху, відділу технічного постачання, відділу збуту, машиністів локомотивів та вивішуються на видному місці для щоденного їх використання.

2.2 Організація комерційних операцій

Подані під навантаження вагони в комерційному відношенні оглядаються прийомоздавачем. Виявлені дефекти усуваються до навантаження вагонів.

Навантаження вагонів вантажем виконується на підставі плану формування. Після закінчення вантажної операції прийомоздавач приймає вагон по зовнішньому огляду з перевіркою положення пломб та стану вантажу (якщо вантаж навантажував вантажовідправник), або пломбує сам, якщо навантаження виконується силами залізниці, складає вагонний лист. потім здає в товарну контору накладні та вагонні листи для подальшої обробки.

При вивантаженні вантажу прийомоздавач також перевіряє, чи очищено вагон від залишків вантажу, чи закриті люки. Якщо вивантаження вагонів проводиться силами залізниці, прийомоздавач слідкує за технікою безпеки робітників, зайнятих на вантажно–розвантажувальних роботах.

Станція зобов’язана подавати під навантаження справні, очищені контейнери. Здатність контейнера до перевезення даного вантажу визначається вантажовласником. Навантажуються контейнери на складах підприємств та на станцію завозяться згідно нарядів, складених на основі завізованих перевізних документів. Після цього прийомоздавач підписує вагонний лист, проставляє в ньому час подачі та прибирання вагонів.

На основі розгорнутих планів перевезень та декадних завдань експедитори заводів складають накладні на вагонні та маршрутні відправки готової продукції. Товарний касир станції “М” перевіряє правильність заповнення накладних, візує їх та накладає календарний штемпель про прийом вантажу до перевезення.

Розрахунки за перевезення виконуються централізовано згідно звіту про відправлення вантажів з доданням до нього корінців дорожніх відомостей.

2.3 Визначення строків навантаження та вивантаження вантажів

Строки навантаження та вивантаження немеханізованим способом визначаються у відповідності з [5] в залежності від роду вантажу та вагонів.

При визначенні строків навантаження та вивантаження механізованим способом враховано, що вони для всієї партії вагонів, які вміщуються на навантажувально–розвантажувальному фронті, не повинні перевищувати в загальній складності строку навантаження та вивантаження немеханізованим способом.

Для шестивісних вагонів строки навантаження та вивантаження, які встановлені для чотиривісних вагонів, збільшуємо на 50%, для восьмивісних – у 2 рази.

Початком простою вагонів під навантаженням або вивантаженням на станційних коліях враховується момент подачі їх під вантажну операцію, а закінченням – момент одержання станцією повідомлення про готовність до прибирання всієї одночасно поданої партії вагонів.

Для групи вагонів з різними строками навантаження або вивантаження, які поставлені по фронту, пред’являються строки, встановлені для вагонів з найбільшим строком на ці операції.

Для визначення потрібності вантажно-розвантажувальних машин необхідно знати надходження вантажів(контейнерів), процент прямих операцій, тривалість та змінність роботи машин за добу та їх продуктивність.

Кількість машин для складу М_скл , шт, визначається за формулою:

M_скл =, (2.1)

де К_п =0,1-0,2 -частка безпосереднього навантаження за прямим варіантом “автомобіль-вагон” для ВР;

K_с =0,2-0,5 -коефіцієнт, який враховує сортування, зважування та інші операції всередині складської переробки вантажів;

n_зм - змінна норма роботи машин;