Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні передумови дослідження спрямованості особистості 5

1.1 Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі 5

1.2 Поняття педагогічної спрямованості 13

1.3 Структура й типи педагогічної спрямованості 18

1.4 Психологічні механізми формування професійної спрямованості особистості 23

1.5 Проблема спрямованості в загально-психологічних теоріях особистості 30

Розділ 2. Структура спрямованості особистості соціального педагога. 35

2.1 Особливості професійної діяльності соціального педагога. 35

2.2 Професійно обумовлені властивості й характеристики соціального педагога 41

2.3 Психологічні фактори спрямованості особистості соціального педагога. 44

Розділ 3. Практична діяльність соціального педагога. 52

3.1 Соціально-педагогічна й психологічна діяльність в установах державного піклування. 52

3.2 Соціально-педагогічна робота із соціалізації дітей "групи ризику" у загальноосвітній установі 55

3.3 Психолого-педагогічні особливості діяльності фахівця із соціальної роботи з родиною 57

3.4 Вплив професійних якостей соціального педагога й соціального працівника на взаємини із клієнтами Центрів соціальної допомоги родині й дітям. . 60

3.5 Дослідження професійної спрямованості особистості студентів на педагогічну й дослідницьку спеціальності 64

Висновок. 79

Список використаних джерел. 84

В ступ

Дипломна робота присвячена дослідженню проблем спрямованості особистості соціального педагога. У зв'язку з падінням останнім часом педагогічної діяльності зростає необхідність дослідження цього явища.

Актуальність обраної нами теми полягає в тім, що при надходженні у ВУЗ не враховується той комплекс психологічних феноменів, що визначає успішність навчання, формування стійкої професійної спрямованості кожного студента. Необхідний індивідуальний підхід, а так само максимальне використання всього арсеналу профорієнтаційних можливостей учбово-педагогічного процесу, створення й впровадження педагогічних технологій, орієнтованих не тільки на підвищення рівня знань студентів, але й на розвиток професійного самовизначення, тобто діяльністно-значеннєвої єдності в майбутніх соціальних фахівців.

Професія педагога - одна з найважливіших у сучасному світі. Від його зусиль залежить майбутнє людської цивілізації. Професійний педагог - це єдина людина, що більшу частину свого часу займається вихованням і навчанням дітей. Якщо процес навчання дітей учителем припиниться, то неминуче наступить криза. Нові покоління через відсутність конкретних знань не зможуть підтримувати культурний, економічний і соціальний прогрес. Без сумніву, суспільство не підготовлених морально й професійно.

Актуальність проблеми підсилюється коли розмова йде питань психологічної адаптації студентів у нових соціально-економічних умовах і нових системах утворення (психологічної, профорієнтаційної), а також вивчення особистісних процесів, пов'язаних із проблемою формування професійного самовизначення. До числа таких проблем ставиться й психологічне вивчення процесу формування й розвитку професійної спрямованості особистості на тім етапі професійного самовизначення, коли вибір напрямку професійного розвитку вже зроблений, на етапі навчання у ВУЗі.

Об'єкт дослідження: професійна спрямованість особистості соціального педагога.

Предмет дослідження: психологічні компоненти професійної спрямованості соціального педагога.

Виходячи з вище викладеного була сформульована гіпотеза дослідження: припускаємо, що професійна спрямованість на професію соціального педагога має складний багаторівневий характер і визначається свідомістю вибору.

Для досягнення мети й підтвердження гіпотези необхідно вирішити наступні завдання:

Виявлення професійно значимих якостей соціальних педагогів (теоретичний аналіз).

Дослідження індивідуальних психологічних характеристик соціальних педагогів, що визначають професійно значимі якості.

Виявлення взаємозв'язку психологічних аспектів діяльності й професійно значимих якостей соціального педагога.

Теоретичне значення й новизна дослідження обумовлена тим, що в сучасній літературі в достатній мері описані ті якості особистості, якими повинен володіти майбутній або вже працюючий соціальний педагог, але не досліджені ті якості, які забезпечують схильність до даної професії.

Розділ 1 . Теоретичні передумови дослідження спрямованості особистості

1.1 Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі

Вибір професії, або професійне самовизначення основа самоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень у житті.

Існують різні варіанти визначення поняття "вибору професії", однак всі вони містять думка, що професійне самовизначення являє собою вибір, здійснюваний у результаті аналізу внутрішніх ресурсів суб'єкта й співвіднесення їх з вимогами професії. Зміст визначення висвітлює двобічність явищ вибору професії: з одного боку, той, хто вибирає (суб'єкт вибору), з іншого боку - те, що вибирають (об'єкт вибору). І суб'єкт і об'єкт мають величезний вибір характеристик, чим пояснюється неоднозначність явища вибору професії.

Вибір професії - це не одномірний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.

У психологічній літературі немає єдиного погляду на те, як формується вибір професії, і які фактори впливають на цей процес. По цьому питанню існує ряд точок зору, у захист кожної з яких приводяться переконливі аргументи. Безсумнівно, це пояснюється складністю процесу професійного самовизначення й двобічністю самої ситуації вибору професії.

Ряд дослідників [35, 68] дотримується розповсюдженої точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. У цьому випадку предметами дослідження виступають, з одного боку, характеристики людини як суб'єкта діяльності, а з іншого боку - характер, зміст, види діяльності і її об'єкт. Професійне самовизначення розуміється тут як процес розвиток суб'єкта праці. Отже, вибір професії зроблений правильно, якщо психофізіологічні дані особистості будуть відповідати вимогам професії, трудової діяльності [1,2]. Однак, цей погляд недооцінює активного початку особистості що вибирає.

У контексті розуміння вибору професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість [17, 49]. Безсумнівно, цей підхід більше продуктивний, так як затверджує активність самого суб'єкта вибору професії.

Існує ще один погляд на підхід до вибору професії як до одному з найважливіших подій у цілісному життєвизначенні людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, і процес професійного самовизначення простирається в далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образа "Я", визначаючи в остаточному підсумку плин життя. Цей підхід вимагає обліку широкого спектра факторів, що впливають на вибір професії, крім того, він дозволяє зробити акцент на тимчасовому аспекті - на минулому досвіді особистості й на її поданнях про майбутнє. Як факторів вибору професії повинні бути враховані життєві плани особистості в інших областях, наприклад в особистому житті [28, 14, 62, 26].

Якщо процес самовизначення становить основний зміст розвитку особистості в роки ранньої юності, то формування професійної спрямованості утворить основний зміст самовизначення. Відповідно очевидно, що перша необхідна умова формування професійної спрямованості складається у виникненні вибірково-позитивного відношення людини до професії або до окремої її сторони. Мова йде про виникнення суб'єктивного відношення, а не про ті об'єктивні зв'язки, які можуть мати місце між людиною й професією (у тому числі її відбиття в мистецтві, літературі, змісті навчального програмного матеріалу й т.п.). Зародження суб'єктивного відношення, зрозуміло, визначається сформованими об'єктивними відносинами. Однак останні можуть не придбати особистісної значимості або викликати вибірково-негативне відношення до окремих сторін діяльності [62]. Передісторія виникнення професійної спрямованості, у самому загальному виді, як показано в Л.І. Божевіч обумовлена вже сформованими до даного часу якостями особистості, її поглядами, прагненнями, переживаннями й т.п.[10].

Вказівка на вибірково-позитивне відношення людини до професії не розкриває, однак, психологічного змісту його професійної спрямованості. Поняття "відношення до професії" саме по собі психологічно беззмістовно, оскільки відбиває лише напрямок нашої активності й указує на її об'єкт. В основі позитивного положення кількох людей до однієї й тій же професії можуть лежати різні потреби й прагнення. Тільки шляхом аналізу системи мотивів, що лежать в основі суб'єктивного відношення, можна судити про його реальний психологічний зміст.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--