За результатами аналізу розробляють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМТСВА

1.1 Поняття фінансового стану підприємства, його сутність та значення для діяльності підприємства

Розвиток економіки України досяг тієї межі, коли поряд із зростанням промислового виробництва, валового внутрішнього продукту (ВВП) важливою проблемою є якісні зміни у фінансовій діяльності господарських суб'єктів як основна умова стабільності та подальшого процесу відтворення. Виникнення та розвиток кризових явищ значною мірою пов'язаний з недостатньою увагою керівників підприємств до аналітичної роботи, яка, по суті, є опосередкованим захистом підприємства від виникнення кризи платоспроможності. Тому головним завданням сучасної системи управління є розробка ефективної методології оцінки господарської діяльності, яка за відсутності детального аналізу може мати негативні тенденції.

Економічні відносини в України потребують нових підходів до питань організації й ефективності використання фінансових ресурсів підприємств. У складних умовах вітчизняного податкового клімату, кризи неплатежів, уповільнення реформ у виробничій та соціальній сферах суб’єкти господарювання можуть мати різні інтереси в питаннях одержання і розподілу прибутку та збільшення доходів підприємств. Основою цих та інших аспектів їхньої діяльності має виступати фінансова стійкість, оптимальний рівень якої підтримується за допомогою універсальних методів, вироблених світовою ринковою цивілізацією й об’єднаних через науку фінансового менеджменту в струнку та практично ефективну систему.

Фінансова аналітика, до складу якої входить оцінювання фінансового стану підприємства, посідає проміжне місце між збором інформації та прийняттям управлінських рішень.

Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, в якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності і надійності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів як самого підприємства, так і його партнерів. Тому за умов ринкової економіки істотно підвищився інтерес учасників економічного процесу до об’єктивної та вірогідної інформації про фінансовий стан і ділову активність підприємства. Усі суб’єкти ринкових відносин – власники (акціонери), інвестори, банки, біржі, постачальники, покупці, замовники, страхові компанії, рекламні агентства – зацікавлені в однозначній оцінці конкурентоспроможності та надійності своїх партнерів. В ринкових умовах фінансова діяльність підприємства набуває нових форм і напрямів. І тому фінансовий стан підприємства аналізується з урахуванням цих змін. Фінансовий стан підприємства перебуває у постійній зміні, що викликана нестабільністю економіки, її кризовим станом. Перешкоджають аналізу фінансового стану підприємства і різні форми власності. Чимало показників, які характеризують фінансовий стан акціонерних товариств, не можуть бути розраховані через відсутність у державі ринку цінних паперів, де оберталися б акції цих підприємств [6, 13].

Фінансова діяльність підприємства спрямована на забезпечення безперервного здійснення товарно-грошових операцій, пов’язаних з виробничою та комерційною діяльністю. В процесі виробничої, збутової та фінансової діяльності виникає безперервний процес кругообігу капіталу, змінюється структура коштів підприємства та джерел їх формування, наявність і необхідність у фінансових ресурсах. Фінансовий стан може бути стійким, не стійким та кризовим. Можливість підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, здійснювати непередбачені витрати і підтримувати платоспроможність в непередбачених обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки [3].

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно мати гнучку структуру капіталу, вміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами.

В процесі аналізу діяльності підприємства аналіз та оцінка фінансового стану підприємства стає ключовим елементом усієї системи. Аналіз фінансового стану підприємства – це розрахунок, інтерпретація та оцінка комплексу фінансових показників, що характеризують різноманітні аспекти діяльності підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства аналізують його оборотні активи, визначають рівень платоспроможності і ліквідності. Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність[1].

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність (рис 1.1.).

Рис. 1.1. Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності підприємства

Платоспроможність підприємства – здатність його своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов`язання ( тобто можливість своєчасно і повністю проводити розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги, за виплатами до бюджету, за кредитами банків, за оплатою праці) [24].

Платоспроможність характеризується наявністю вільного залишку грошових коштів на рахунку підприємства. Якщо підприємство має невеликі залишки коштів на рахунку – це ще не означає, що підприємство неплатоспроможне. Необхідно перевірити наявність простроченої заборгованості за платежами у бюджет, за рахунками з кредиторами за товари, роботи і послуги, за кредитами банку, не погашеними своєчасно.

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу (підсумок розділів IІ і IІІ активу балансу за мінусом підсумку розділу III пасиву балансу). Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо. При зменшенні робочого капіталу необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневровість робочого капіталу (співвідношення запасів і затрат до робочого капіталу) [8,1,20].

Ліквідність, у загальному розумінні, означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби. Ліквідність можна розглядати:

1) як час, необхідний для продажу активу;

2) як суму, одержану від продажу активу.

Ці аспекти тісно пов'язані між собою: часто можна продати актив дуже швидко за короткий час, але із значною знижкою в ціні. Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з ціллю вивчення ефективності використання ресурсів, банки – для оцінки умов кредитування та визначення ступеню ризику, постачальники – для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції - для виконання плану поповнення коштів бюджету. Таким чином, аналіз фінансового стану підприємства поділяють на зовнішній та внутрішній. Ціллю зовнішнього аналізу є встановлення можливості доцільно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку та виключити ризик втрати коштів. Ціллю внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є забезпечення планомірного надходження грошових коштів и розміщення власних та залучених коштів таким чином, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимуму прибутку та виключення ризику банкрутства.

Головним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки важливе, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є звіт про фінансові результати. Джерелом додаткової інформації служить звіт про фінансово-майновий стан підприємства [16].

Зазначені форми було затверджено Міністерством фінансів України за погодженням з Держкомстатом для річної звітності і діяли вони до 2000 року.

Фінансова (бухгалтерська) звітність є інформаційною базою фінансового аналізу тому, що в класичному розумінні фінансовий аналіз – це аналіз даних фінансової звітності. Фінансовий аналіз проводиться по різному, в залежності від задачі, яку треба вирішити. Він може: використовуватися для виявлення проблем управління виробничо-комерційної діяльності керівництва підприємства; може використовуватися для вибору напрямку інвестованого капіталу та виступати в якості інструмента прогнозування окремих показників і фінансової діяльності в цілому [16, c. 32].

З переходом на нові стандарти бухгалтерського обліку та звітності основними джерелами інформації для оцінювання фінансового стану підприємства є такі форми фінансової звітності:

1. Баланс підприємства П (С)БО 2 – Форма № 1;

2. Звіт про фінансові результати – П (С) БО 3 – Форма № 2;

3. Звіт про рух грошових коштів – П(С)БО 4 – Форма № 3;