Дипломная работа: Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі

- вертикальний аналіз, який дозволяє зробити висновки про структуру балансу, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу заклечається в тому, що загальну суму активів підприємства приймають за сто відсотків і кожну статтю фінансового звіту представляють у вигляді частки від прийнятого базового значення [24, c.123].

Можна виділити дві основні причини, які зумовлюють необхідність проведення вертикального аналізу:

1)перехід до відносних показникам, дозволяє проводити міжгосподарські зрівняння результатів діяльності підприємства, які розрізняються по кількості використаних ресурсів;

2) відносні показники в певній мірі приховують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть викривити абсолютні показники фінансової звітності.

- факторний аналіз – аналіз впливу окремих елементів фінансової діяльності підприємства на основі економічних показників;

- порівняльний аналіз – порівняння досліджуваних показників з аналогічними середньогалузевими показниками або з аналогічними показниками основних показників.

Для більш глибокого аналізу фінансового стану підприємства необхідно розглянути ті чи інші форми звітності і зробити:

1) оцінку динаміки і структури валюти балансу;

2) аналіз власного капіталу;

3) аналіз позичкового капіталу та кредиторської заборгованості;

4) оцінку ліквідності активів підприємства і його платоспроможності;

5) аналіз дебіторської заборгованості;

6) аналіз фінансових інвестицій;

7) оцінку ділової активності підприємства на ринку;

8) аналіз ефективності використання фінансових ресурсів;

9) узагальнення результатів аналізу та підготовку пропозиції щодо оздоровлення фінансового стану підприємства.

Досліджуючи динаміку валюти балансу та його структури, кожну позицію балансу необхідно порівняти з даними попередніх років, а окремі статті порівняти з аналогічними середньо галузевими показниками найкращих підприємств. І таким чином, можна зробити висновок про основні тенденції динаміки показників[24].

Аналізу власного капіталу надають особливої уваги. Необхідно звертати увагу на склад і структуру джерел власних оборотних коштів, джерел інвестиційних власних коштів, правильність формування статутного капіталу, наявність резервних фондів і нерозподіленого прибутку.

Аналізуючи позичковий капітал і кредиторську заборгованість, визначають склад і структуру позичкових засобів.В ході аналізу кредиторської заборгованості розглядують:

1) зміни, що сталися в загальній сумі забезпеченості та за кожним з її видів на кінець звітного періоду порівняно з початком;

2) зміни в питомій вазі заборгованості в загальній сумі оборотних коштів;

3) терміни виникнення заборгованості;

4) ефективність заходів, спрямованих на зменшення заборгованості.

Для більш глибокого аналізу доцільно використовувати дані аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, одержаних кредитів банку, розрахунку з іншими кредиторами. Аналізу простроченої кредиторської заборгованості приділяється особлива увага. Визначають питому вагу простроченої заборгованості до загальної суми заборгованості на початок і кінець періоду. Одержані показники порівнюють між собою. Алгоритм аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис.1.2. [4,21]

Рис.1.2. Схема аналізу фінансового стану підприємства

Фінансова стійкість підприємства залежить від оптимального співвідношення власних та позичкових коштів, тобто структури джерел капіталу[12]. Тому важливими показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства є показники двох блоків:

- коефіцієнти капіталізації, які характеризують фінансовий стан підприємства з точки зору структури джерел коштів. Серед показників капіталізації найбільш поширеними є наступні:

1) коефіцієнт фінансової незалежності: