Дипломная работа: Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай

Передайте це моїй родині –

Від Марусі - із чужих сторін.

Передайте рідній Україні:

До землі низесенький уклін».

Світлана Кузьменко

(Онтаріо, Канада )

Діти, історичні джерела свідчать, що наявність в українській жінці зовнішньої та душевної краси, тонкого розуму та почуття лідерства сприяло тому, що вона навіть у неволі займала високе становище в Османській імперії. Так, українки-невільниці були дружинами турецьких султанів.

Серед них дивовижну долю мала бранка - українка Настя Лісовська (1505-1561 рр.), відома ще під іменем Роксолана. Дорогі діти, ми зараз з вами опустимося східцями вниз на 481 рік назад і уявимо все це...

У 1520 році під час нападу татар на прикарпатське місто Рога­тин (тепер Івано-Франківська область) п'ятнадцятирічна дівчина Настя, донька місцевого священика, була захоплена в полон і про­дана в султанський гарем. Вона з рабині-наложниці стала незаба­ром улюбленою дружиною Сулеймана І Пишного - одного з наймо-гутніших, наймудріших султанів Османської імперії. її столицею був великий Стамбул, де проживало до півмільйона мешканців, а в одному лише султанському палаці готували їжу на десять, а в свя­та - на двадцять тисяч осіб. Стамбулові судилося бути столицею аж трьох імперій - Римської, Візантійської і Османської.

Османська імперія загарбала понад тридцять держав і простяга­лася аж на три континенти (частини світу) - Азію, Європу і Африку.

Був Сулейман і не тільки грізним, розумним, добрим, а й гар­ним: орлиний ніс, довга шия, тонка борідка, м'який погляд очей. На­читаний, мудрий – крім східних мов, знав султан ще й слов'янські.

А якою ж була та, котру сучасники називали сонцем його великих володінь?

- Хто бачив фільм "Роксолана"?

Була вона (Настя) невелика на зріст, граціозна, музично обдарована, скромна і декому з придворних здавалась навіть "негарно молодою". Полонила ж вона Сулеймана перш за все своїм непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду.

Це ж якою мала бути сила кохання, щоб всесильний володар світу розпустив свій гарем, повіддавав своїх жінок іншим і не схотів більше нікого знати, окрім Гуррем! Роксолани.

Тільки їй дозволялося робити навіть те, що суперечило турецьким традиціям, мусульманським законам, султанським придворним звичаям. Де ж було чувано, щоб дружина султана з'являлася перед чужоземцями без паранджі (прозора тканина для закриття обличчя - звичай мусульман) та ще й позувала художникам! Адже іслам (релігія) забороняв малювати не лише людей, а й звірів та птахів.

Щоб вижити і вистояти у великому султанському палаці, переповненому інтригами (сварками) і небезпеками, Роксолані, крім чарівності, веселості і мудрості, потрібні були й такі риси характеру, як мужність, кмітливість, а коли потрібно, й жорстокість.

В найтяжчі хвилини життя її підтримувала незгасима пам'ть про рідну Україну. У глибокому патріотизмі Настя також черпала духовні сили. Вона намагалась слугувати рідній землі, використовуючи різні можливості.

Не один раз поспішали гінці з листами від Насті-Роксолани до польського короля із радісною звісткою, що не будуть нападати на Вкраїну ні турки, ні татари. Два такі листи збереглися.

Сьогодні в Туреччині дехто й нині мріє про колишню Османську могутність, деякі гіди (екскурсоводи) відмовляються показувати нашим туристам мавзолей Роксолани, мотивуючи тим, що він ніби на ремонті. А один гід-молодик сказав навпростець: "Роксолана - одна з тих, хто підривав, розхитував основи нашої могутності, а мені не хочеться водити вас місцями нашого болю".

Неподалік від Агія Софії, котра стала вже музеєм, донині стоять збудовані на кошти Роксолани турецькі церкви, що, як і колись, залишаються місцем культурного відпочинку, як то було ще за римлян та греків. Колишня рабиня, яку продали, можливо на базарі Аврет, де торгували колись людьми, ставши Гуррем Рассені, збудувала своїм коштом на його місці храм-мечеть, притулок для бідних і лікарню.

Вже давно став історичною пам'яткою та пребагатим музеєм мистецтв і султанський палац Топкани, де вона жила, співала дітям рідних пісень і фактично правила впродовж майже тридцяти років Османською державою і впливала на політику всієї Європи. Там цвіло тоді до восьмисот видів тюльпанів, що й нині є улюбленими квітами турків.

Одній Роксолані наказав Сулейман збудувати величний мавзолей, наче самому султану. Їх, султанів, було 36, але, жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 56-річна жінка - українка.

Слухаємо поезію.

У турецькій неволі доля рабинь

Усміхалася Насті Лісовській:

Недольна, бездольна, гірка, як полин,

Потоптана доля жіноцька,

Узяв полонянку султан в свій гарем,