Дипломная работа: Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект

Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів.

При зіставленні різних трактувань терміну “жаргон” можна виділити дві основні концепції:

1) жаргон— це будь-яка спеціалізована мова: тобто “мова” професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;

2) жаргон — це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел.

Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративной експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю.

Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми “виробничими” ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [34;29-30].

Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І. Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається урахуванню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [5;105-106].

У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об’єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [41].

Як зауважив В.М.Жирмунський, “арго” — “свого роду пароль”, за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [8;35].

Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в’язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12;10].

Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми – загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17;30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [30;65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв’язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17;31].

Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної у британському варіанті, Г.Менкен називав “колоквілізацією” американського варіанту іпророкував, що він прогресуватиме [42]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г.Менкена. Власне цим процесом пояснюють “розмитість” меж між колоквіалізмами та сленгом у США [36;32].

Щодо кенту, Е.Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [43]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С.Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [50].

Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття «сленг» багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну “сленг”. Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття “сленг” є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [27;49].

З огляду на вищенаведене можна визначити місце молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу.

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частинулексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу,піддаються впливу кенту.

Отже, вищенаведене дозволяє, вслід за вищезгаданими вченими [1;4;5;21;27;42;43], сформулювати наступне визначення студентського сленгу:студентський сленг — це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції. Ядро студентського сленгу становлять корпоративні жаргони [7;191].

???????? ? ????? ????????? ?????? ????????????? ???????????? ?????, ????????? ?????????, ? ???? ??????? ??????????? ????????????? ?????? ??? ??????? ????? ?????. ??-?????, ???? ???????? ????? ??????? ??? ??????????? ????? ?????? ??????? ?????????. ??-?????, ???????????? ????? ????????????? ????????????????? ??????? ???? ?????? ?? ???????????. ?????????? ????????? ??????????? ?????? ?? ????? ????, ? ????? ?????? ????????????? ???? ??? ?????? ??????, ? ?????????? ??????????? ????? ????? ??????? ?????????. ??????? ?????? ????? ??????????? ????, ?????? ???????? ???? ?????? ????????? ?????????. ? ??-?????, ? ????? ????????? ??????? ??????? ????????????? ? ?????? ????????? ?????.

Таким чином, вищезазначені спостереження не дозволяють віднести студентський сленг ні до однієї окремо взятої групи спеціальної нелітературної лексики і змушують розглядати його як явище, якому властиві риси кожної з них [3;37].

1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів ???? ?????????, ?? ????-??? ???? - ???? ?????, ?? ?????????? ????? ?????????? ?????????-?????????? ?????. ????????? ????? ????????? ???? ????????? ?? ????????????? ?????? ????????? ????? ? ?????????? ????????. ???? ????, ??????? ?????? ????????? ????? ???????? ????? ???? ?????, ??? ???????? ???? ????? ?????? ?? ??, ?? ???????? ?????? ????. ??? ????? ?????? ??????????, ???????, ? ?????????-????????? ????????, ?? ?????????? [19;170].

С.Б.Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [50]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати студентський сленг.

Як нами було зазначено раніше, студентський сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів.Виділяється величезна кількість корпоративнихжаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес.Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.

Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон.Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичнихшкіл та вищих навчальних закладів на території України та країнСНД (лишеостаннім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративніжаргони являють собою відкритіші лексичні системи, ніжанглійські та американські корпоративні жаргоні і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративнихжаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чиінших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [11;91].

Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами.Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виникли популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіппі; пізніше з'явився жаргон панків, яппі [36;54]. Для України особливим для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало відкриття незалежності [46;7]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [36;54].

Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають “дурний”, “ідіот”, зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником “The Longman Register of New Words”: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [49]. В українській мові на прикладі “Словнику сучасного українського сленгу” можна простежити наступні синоніми слова “дурний”, “ідіот”, зібрані за проміжок 1998 - 2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [46].

Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?

Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р.Івановою [11;94] на прикладі студентського сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського студентського сленгу склала 50 років, американського студентського сленгу - 45 років.

Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає “професійні” особливості та обов'язки студентів, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною студентського життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2;35].

Так, при розгляді студентського та молодіжного сленгу в цілому чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, так і для українського студентського та молодіжного сленгів.

1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів