Доклад: Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік

заслужений, маєтний і порядний, який би сумлінно опікувався з

відома гетьманового військовою скарбницею, пильнував млинів і

доходів та обертав їх на громадські потреби, а не на власний

зиск. Сам же ясновельможний гетьман не повинен мати жодного права

і не зазіхати ані не військовий скарб, ані на надходження до

військової скарбниці; не обертати їх на власну користь, а

вдовольнятися власними чиншами і доходами, передбаченими для

гетьманської особи й булави. Це - індукти з Шептаківської сотні,

з Гадяцького полку, з маєтків Почепівських і Оболонських та інші

доходи, які здавен-давна ухвалено виділити для гетьманської

посади. Понадто ясновельможний гетьман не має права ані

самовладно привласнювати собі громадських маєтностей і угідь

Війська Запорозького, ані розподіляти їх під яким не було б

претекстом іншим людям, менш заслуженим перед Вітчизною, а

найпаче ченцям, священикам, бездітним вдовам, дрібним посполитим

і військовим урядовцям, особистим слугам дворакам та приватним

особам.

Очевидно, що генеральний підскарбій повинен обиратися як

підручний гетьмана і бути там присутнім, де постійно перебуватиме

гетьманська резиденція. Крім того, у кожному полку необхідно

обрати загальною ухвалою полковника і старшини обох станів -

козаків і посполитих - по два підскарбії, теж заприсяжених, з

визначніших маєтних людей. Вони повинні відати полковими і

цивільними прибутками і посполитими податками, заопікуватися ними

і видатками та щороку звітуватись про свою діяльність.

До обов'язків отих полкових підскарбіїв, підлеглих

безпосередньо генеральному підскарбієві, входить нагляд у їхніх

полках за належними до військової скарбниці прибутками, збір їх і

передання до рук генерального підскарбія. Панам полковникам рівно