Доклад: Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік

удовольнятися доходами і пільгами своїх посад.

X

Через те що ясновельможний гетьман повинен з обов'язку свого

уряду провадити і достерігати ладу у Вітчизні та Війську

Запорозькому, то передовсім він має недремно пильнувати і

докладати особливого старання, щоб простим козакам і посполитим

не чинилось надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Ті

надужиття спонукають люд покидати обжиті місця і пускатися у чужі

краї, аби пошукати собі поза межами вітцівської землі життя без

тих прикрощів - догіднішого, відраднішого і спокійнішого.

Тому постановляємо, щоб панове полковники, сотники, отамани

та інші військові і посполиті урядовці більше не наважувалися

виконувати панщизн та інших приватних робіт силами козаків і

посполитих, а надто якщо ті люди не є їхніми безпосередніми

підлеглими ані слугами: не посилати на сінокіс ані на жнива, не

силувати гатити греблі, не чинити над ними насильства захопленням

грунтів чи примусом до невигідного їх продажу і не конфісковувати

за леда-яку провину усе майно - рухоме і нерухоме. Також не

залучати ремісників без оплати до виконання панам урядовцям

домашніх робіт, а козаків не увільняти від служби заради

приватних доручень. Ясновельможний гетьман повинен усією повнотою

влади викорінювати надужиття і сам того остерігатися і не чинити,

щоб не давати прикладу для наслідування іншим.

Усе те лихо - утиски і грабунок бідного посполитого люду -

корениться у честолюбстві захланних хабародавців. Не маючи на те

прав ані заслуг, а лише ненатлі бувши жадобою власного зиску,

вони заходяться купувати військові і посполиті посади, здобуваючи

гетьманську прихильність принадами хабарів, і таким робом

допинаються поза вільними виборами проти права і слушності до

найвищих гідностей - полковничої булави й інших посад. Тому