Книга: Сучасна українська літературна мова

множина

громадянин, музей

громадяни, музеї

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий

вікно

вікном

вікну

вікно

вікном

(на) вікні

РІД ІМЕННИКІВ

Рід притаманний кожному іменнику в однині.Іменникивідносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер ), жіночому (дисципліна, корова, машина ), або середньому роду (покоління, гніздо, озеро ).

Іменники чоловічого роду співвідносяться з займенником він , жіночого- вона , середнього- воно . Іменники за родами не змінюються.

Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається:

· за різними основами (чоловік - жінка, кобила - кінь );

· за закінченнями (дядьк(о), сестр(а), брат );

· за зв'язками з іншими словами (наша Маруся, прийшов Соловейко, воно заспівало );

· за суфіксами (співак- співачк(а), дослідник- дослідниц(я).

У назвах птахів і тварин рід іменників найчастіше визначається за морфологічною будовою (чоловічого роду - вовк, півень, пес, заєць; жіночого роду - кішка, муха, миша, суниця ),

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.

Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл ); жіночого роду закінчуються на а(я) , або також не мають у своєму складі закінчення (земля , зима , радість ); середні закінчуються на о, е або я : вікн (о ), сонц (е ), лист (я ).

Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа ).

Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар).

В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія ).