Книга: Сучасна українська літературна мова
на (в) кому? на (в) (у) кому? чому?
Називний відмінок виступає формою вираження підмета , що відповідає на питання:
| хто? що? | корова, місто |
Інші відмінки виступають формою вираження додатка і відповідають на питання:
| кого? чого? | корови, міста |
| кому? чому? | корові, місту |
| кого? що? | корові, міста |
| ким? чим? | коровою, містом |
| на кому? в (у) чому? | (на) корові, у місті |
Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання. При звертанні не запитується хто? що? кого? чого? , а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр., Сергію, тобі пора вже іти до школи ; Марино, а уроки ти зробила? ).
Відмінювання іменників - це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.
Називний відмінок - початкова форма іменника. Він називається прямим .
Інші відмінники називаються непрямими .
Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни :
| відміна | приклади |
| перша | земля, сирота, суддя, тиша, парта |
| друга | дуб, море, кінь, зілля, кущ, плече, село |
| третя | сіль, ніч, шерсть, любов, подорож, мати |
| четверта | вим'я, тім'я, курча, зозуленя, дівча |
Перша відміна включає у себе іменники чоловічого, жіночого і подвійного (чоловічого і жіночого) роду з закінченням -а (-я) : земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.
Друга відміна включає у себе іменники чоловічого роду, що мають закінчення на твердий або м’який приголосний основи (корабель, коваль, дуб), або із закінченням-о (Дніпро, Василько) та іменники середнього роду із закінченням-е, -о (поле, небо, стебло) і -я , крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс-ен-, ат (-ят ): змагання, снаряддя.
Третя відміна включає у себе іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи (сіль, Січ, біль) та іменник мати.
Четверта відміна включає у себе іменники середнього роду з закінченням-а (-я ), в яких при відмінюванні з’являється суфікс-ат (-ят ), -ен (ягня- ягняти, ім’я- імені).
ПЕРША ВІДМІНА
Іменники першої відміни поділяються на тверду, м’яку і мішану групи :
| група | приклади |
| тверда | вереда, кривда, плакса |
| м'яка | вишня, скриня, богиня |
| мішана | огорожа, святоша, межа |
До твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а.
До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням-я.
До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням -а .
Зразок відмінювання іменників першої відміни
ОДНИНА
| тверда група | ||
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
кобза кобзи кобзі К-во Просмотров: 674
Бесплатно скачать Книга: Сучасна українська літературна мова
| |