Книга: Сучасна українська літературна мова
- незмінний ;
- похідне , утворене суфіксом -е від прикметникової основи;
- складається з кореня добр- і суфікса -е
За морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані і незмінювані .
До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово .
До незмінюваних належать прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук .
Морфологічні ознаки всіх частин мови:
| частини мови | морфологічні ознаки | |
| ЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||
| іменник |
- відмінюване слово; змінюється за відмінками і числами; має рід; початкова форма- називний відмінок однини (для тих, що вживаються тільки в множині- називний множини ); | |
| прикметник |
- відмінюване слово; змінюється за родами, числами і відмінками; початкова форма- називний відмінок однини чоловічого роду ; може мати форму ступеня порівняння (в якісних прикметниках); | |
| числівник |
- відмінюване слово; змінюється за відмінками; числівники один, два змінюються також за родами; числівник один - за числами; початкова форма- називний відмінок ; | |
| займенник |
- відмінюване слово; початкова форма- називний відмінок однини ; - той, що вказує на предмети, змінюється за відмінками, може мати рід і число ; - той, що вказує на ознаки, змінюється за відмінками, родами і числами ; - той, що вказує на кількість- за відмінками ; - той, що вказує на порядок при лічбі- за родами, числами і відмінками | |
| дієслово |
дієслово утворює також форми дієприкметника і дієприслівника: - дієприкметник змінюється за родами, відмінками і числами ; має стан, вид і час; - дієприслівник- незмінювана форма, має вид і час | |
| НЕЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||
| прислівник | незмінюване слово | |
| прийменник | незмінюване слово | |
| сполучник | незмінюване слово | |
| частка | незмінюване слово | |
| вигук | незмінюване слово | |
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що ? (черговий, патріот, птеродактіль).
Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це? , напр.: хто це?- вчений; що це?- картопля .
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА
Основна синтаксична роль іменників - підмет (Ми погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана ).