Книга: Сучасна українська літературна мова
ЧАСТИНИ МОВИ
В сучасній українській мові 10 частин мови :
| назва | приклади |
| САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ | |
| іменник | слово, вуз, завдання, Микола, Україна |
| прикметник | золотий, залізобетонний, легенька, пахуче |
| числівник | одинадцять, перший, тринадцятеро, одна шоста |
| займенник | я, ви, що, щось, хтось, абихто, будь-який |
| дієслово | відкласти, чекай, засліпило, прийшов |
| прислівник | спокійно, угорі, по-літньому, згарячу, двічі |
| СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ | |
| прийменник | до, близько, вглиб, крізь, поза, на, проміж |
| сполучник | а, але, та, через те що, не лише, одначе |
| частка | так, аякже, це, тільки, ось, ледве чи, мов |
| ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ | |
| вигук | ой, ай, ох, о, овва, тьху, ех |
Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні ) і службові (неповнозначні ); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування .
Самостійні частини мови (їх шість : іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник ) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.
Службові частини мови (їх три : прийменник, сполучник, частка ) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка ).
Вигуки і звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.
ОЗНАКИ ЧАСТИН МОВИ
Будь-яку частину мови характерізують такі ознаки:
| ознака | показує |
| лексичне значення | що означає частина мови (напр., прикметник виражає ознаку предметів) |
|
синтаксична роль | які ролі частина мови виконує у реченні ( підмет, присудок) |
| розряди за значенням | на які групи слів підрозділяється |
|
морфологічні ознаки | за якими параметрами (час, рід, вид та ін.) змінюється частина мови |
ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
Лексичні значення різних частин мови такі:
| частина мови | що означає |
| САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ | |
| іменник | означає предмети і явища |
| прикметник | виражає ознаку предметів |
| числівник | позначає число, кількість предметів, порядок їх при лічбі |
| займенник | вказує на особу, предмет |
| дієслово | виражає дію або стан предметів |
| прислівник | позначає ознаку дії, ознаку іншої ознаки чи предмета |
| СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ | |
| прийменник | служить засобом вираження відношень іменника до інших слів у реченні |
| сполучник | зв'язує між собою однорідні члени речення і частини складного речення |
| частка | виражає модальні відтінки у реченні |
| ОКРЕМА ЧАСТИНА | |
| вигук | виражає почуття і виявлення емоційно- вольових реакцій людини |
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТИН МОВИ
Самостійні частини мови виступають членами речення і можуть виконувати як властиву їм основну роль , так і неосновну , призначену для іншої частини мови.
Напр., основні ролі іменника такі:
· підмет (у називному відмінку);
· додаток (у непрямих відмінках).
Але іменник може бути також:
· означенням замість прикметника (зошит з паперу - який? - паперовий зошит );
· обставиною , хоч ця роль є основною для прислівника (прийшов ранньою порою- коли? - повернувся вранці );
· присудком (хоч ця роль властива дієслову) у сполученні з дієслівною зв'язкою (Олег став учнем ).
Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.
Синтаксичні ролі частин мови у реченні:
| частина мови | синтаксичні ролі |
| САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ | |
| іменник |
Основна: · підмет (називний відмінок або родовий, коли поєднується з кількісним числівником або іншим словом з кількісним значенням- у складеному підметі ; · додаток (у непрямих відмінках); Неосновна: --> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- К-во Просмотров: 667
Бесплатно скачать Книга: Сучасна українська літературна мова
|