Контрольная работа: Дедуктивні умовиводи

Sє не-P. ----> S не єP.

Всі галогени є неметалами. -----> Ні один галоген не є металлом.

Оберненням називається такий безпосередній умовивід, в якому у висновку (новому судженні) суб’єктом є предикат, а предикатом – суб’єкт вихідного судження, тобто відбувається заміна місць суб’єкта та предиката при збереженні якості судження. Наприклад: Sє P. -----> Pє S.

Обернення підпорядковується правилу розподіленості термінів, згідно якому суб’єкт розподілений в заперечному і не розподілений в стверджуваному судженнях. У відповідності до цього правила розрізняють просте (чисте) обернення та обернення з обмеженням.

Простим (чистим) називаютьобернення без застосування кількості судження.

Так обертаються судження, обидва терміни яких розподілені або обидва не розподілені.Якщо ж предикат вихідного судження не розподілений, то він може бути розподілений і у висновку, де він є суб’єктом. Тому його об’єм обмежується.

Протиставлення предикату – це такий безпосередній умовивід, при якому (у висновку) предикатом є суб’єкт, суб’єктом – поняття, що суперечить предикату вихідного судження, і зв’язка змінюється на протилежну.

Наприклад: SєP. ----> не-P не єS.

Іншими словами, ми робимо таким чином: 1) замістьP беремо не-P; 2) міняємо місцямиSі не-P; 3) звязку міняємом на протилежну.

Наприклад, дано судження: "Усі леви– хижі тварини". В результатіпротиставлення предикату отримаємо судження: "Ні одна хижатварина не є левом".

Протиставлення предикату можна розглядати як результат двох послідовних безпосередніх умовиводів – спочатку перетворення, потім обернення перетвореного судження.

1.2 Прост и й категорич н ий силог і зм

Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями.

Наприклад:

Будь-який злочин є діянням суспільне небезпечним.

Крадіжка є злочин.

Отже, крадіжка є діяння суспільне небезпечне.

Категоричний силогізм складається із трьох суджень:

двох засновків і висновку. Засновки і висновок, у свою чергу,складаються із понять. Ці поняття називаються термінамисилогізму. У категоричному силогізмі розрізняють три терміни: менший, більший і середній.

Термін, який займає місце суб'єкта у висновку, називається меншим терміном. Менший термін позначається літероюS. У нашому прикладі менший термін — поняття "крадіжка".Термін, котрий займає місце предиката у висновку, називається більшим терміном. Позначається він літерою Р. У наведеному силогізмі більший термін — поняття "діяння суспільно небезпечне".Більший і менший терміни називаються крайніми термінами.Середнім терміном називається поняття, яке входить до обох засновків і відсутнє у висновку. Позначається середній термін літерою М. У наведеному прикладі середнім терміном є поняття "злочин".

Структуру наведеного силогізму можна записати так:

М—Р

S - М

S – P

Середній термін (М) виконує роль сполучної ланки між більшимі меншим термінами, завдяки йому стає можливим із двох суджень засновків вивести третє судження (висновок), котре є новим знанням.

Відношення S - Р, як видно зі схеми, не наявне у засновках, воно установлюється тільки у висновку. Висновок пронаявність певного відношення між S і Р роблять на тій підставі, що обидва ці терміни пов'язані з одним і тим же поняттям (середнім терміном) у засновках. Із того факту, що S має відношення до М, а М, у свою чергу, пов'язаний із Р, роблять висновок, що існує відношення і між S та Р. За відсутності ж середнього терміна установити зв'язок між поняттями, що входять до засновків, неможливо. Наприклад, із таких двох суджень:

"Будь-який злочин є діяння суспільне небезпечне",

"Право є надбудова"

— не можна здобути висновок, оскільки у цих засновках відсутнє загальне поняття (середнього терміна).

До кожного засновку категоричного силогізму входять по два терміни: середній і один крайній. Залежно від того, який із крайніх термінів (більший чи менший) входить до засновку, розрізняють більший і менший засновки.