Контрольная работа: Каліграфія в школі
— читання складами та цілими словами;
— уміння з допомогою учителя знайти у тексті речення зазначеного змісту, слова тієї чи іншої діючої особи;
— формувати навички миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2—4 літер (ти, хто, вона);
— правильне інтонування речень, практичне засвоєння розділових звуків;
у навчанні писати
— зіставляти графічну форму друкованих і рукописних букв;
— поєднувати букви у процесі написання слів за допомогою верхнього, нижнього і середнього з'єднань;
— позначати звуки, сприйняті на слух;
— списувати рукописні та друковані літери, слова, речення;
— писати під диктовку букви, склади, слова, вимова і написання яких збігаються. Процес формування навички письма можна поділити на чотири стадії. Дошкільний віквважається "специфічною" орієнтовною стадією, під час якої дитина ознайомлюється з графічними рухами й формами, набуває графічного досвіду. Від правильної організації цього досвіду великою мірою залежить успіх перших письмових вправ у школі. У практиці роботи спостерігаються факти раннього прояву графічної діяльності в дітей. Справді, діти рано тягнуться до олівця й паперу. У дошкільних закладах систематично проводяться заняття з образотворчої діяльності, на яких діти засвоюють графічні навички малювання. Проте графічні навички, потрібні для малювання, і навички письма - не одне й те ж саме. Графічні прийоми письма часом протилежні прийомам малювання. Можна виділити три групи навичок письма: технічні - вміння правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил тощо, графічні - вміння зображати окремі букви та слова (правильний нахил, розмір, розташування літер на лінійці тощо); орфографічні вміння правильно визначати звуковий і буквений склад спів. Зіставимо деякі навички письма й малювання.
| Навички письма: |
Навички малювання: |
| 1. Під час письма дитина тримає зошит похило. | 1. Альбом для малювання завжди лежить прямо. |
| 2. Дитина нахиляється над зошитом. | 2. Посадка пряма, дитина відхиляється від альбому. |
| 3. Під час письма передпліччя обох рук лежать на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м'язи п'ясті, права рука закриває нижню частину зошита. | 3. Під час малювання права рука не повинна закривати альбом, на неї не можна спиратися, вона має бути зовсім вільна, легко тримати олівець і легко рухатися. Ліва рука злегка підтримує альбом, на неї і спирається дитина. |
Отже, технічні навички письма мають свою специфіку, свої труднощі. Не менш складні й графічні навички.
Механічні прийоми письма.
У процесі письма утворюються зв'язки між елементами мови й рухами, потрібними для їх позначення на письмі. Саме під час утворення цих зв'язків дитина зустрічається з великими труднощами, які зумовлюються високою рухливістю руки, пальців, п'ясті. Кожна ланка руки може рухатися досить швидко і в різних напрямах. Чим рухливі ший орган і чим більша кількість його частин з високою рухливістю бере участь у виконанні рухів, тим складнішими і різноманітнішими виявляються сигнали, які йдуть з периферії до рухового аналізатора, і тим важче забезпечити точність рухів.
Особливості труднощів письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухів контролюється, коригується, управляється шляхом зіставлення результату з метою руху.
На початкових етапах оволодіння письмом, коли в дитини ще відсутні кінестетичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, подумки аналізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модель буквеного знака, який треба відтворити у зошиті. Написання букви у зошиті також супроводжується зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаного із зразком і коригування величини, форми, розташування букви та її окремих частин на лінійці. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями, як справа, зліва, вгорі, внизу, під лінією, на лінії, посередині рядка і т. п.
Орієнтування на сторінці зошита, утворення рефлексу на відношення, координація рухів руки, зору даються дитині досить важко.
За даними фізіології, нервова система і нервово-м'язовий апарат дитини 6 років вже сформовані, як у дорослої людини. Після 5-6 років у дітей в корі головного мозку згідно закону утворення умовних рефлексів утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма.
Системно-творчий підхід до вироблення навички письма.
Системно-творчий підхід до вироблення навички письма дав змогу нам відійти від репродуктивного методу "пиши як я" (написання без аналізу зразка) до креативного "слухай мене, пиши сам" (учитель коментує написання, а учень думає і самостійно "прокладає шлях" до стежинки, яка зветься "письмо").
Досвід же роботи з навчання письма шестирічних першокласників дозволяє твердити нам, що при достатньому розвитку м'язової системи руки навчити правильно писати елемент чи букву можна і на одному рядочку. А вміння дитини писати чітко, розбірливо, каліграфічне, достатньо швидко залежатиме від правильно сформованих графічних, технічних, орфографічних навичок та логіки процесу навчання письма.
Формуванню графічних, технічних і орфографічних навичок у методичній науці приділяли велику увагу вчені та вчителі-практики, зокрема І.Кирей, О.Прищепа, К.Прищепа, В. Лук'яненко, Т. Свиридюк, В.Салієнко, В.Шпак, Л.Шильцова та ін.
Етапи процесу вироблення навички письма.
Процес вироблення навички письма у молодших школярів проходить такі етапи:
І етап. Підготовка руки дошкільника-дитини шостого року життя до письма.
Робота на цьому етапі передбачає врахування того, що "сприятливість і здатність до научіння читання і письма закладені в самій природі малюка" . Рукописні рухи з'являються у віці три з половиною роки, у чотири роки дитина здатна суто механічно до копіювання слів. У чотири з половиною років під керівництвом дорослого і за його чіткої інструкції дошкільник може розпочинати писати з верхньої лівої частини аркуша, але письмо - неусвідомлене, механічне. В п'ятирічному віці діти здатні до копіювання великої кількості слів (власне ім'я, імена інших та ін.). Ближче до шести років спроби писати тісно пов'язуються з малюванням. Діти намагаються підписати намальоване і донести свою думку вже двома способами — малюванням і письмом.
Поява піктографічного малюнка — письма (зображую те, що бачу навколо — передаю інформацію) у чотири- — п'ятирічних дошкільників, на думку Л.С.Виготського, це доказ того, що дитячий малюнок — це графічне мовлення, яке є передумовою писемного, або, як зазначає у своїх дослідженнях В.С.Мухіна: початкові елементи писемного мовлення виникають усередині дитячого малювання.
"З одного боку, дитина починає розуміти, що писемне мовлення - це своєрідна трансформація усного мовлення, з іншого — розвивається здатність впізнавати за буквами їх звуковий зміст. Ці розрізнені знання все частіше стягуються в один вузол — спочатку в передчуття, а потім і відкриття знакової функції писемного мовлення, коли писемне мовлення із "символізму другого порядку" стане "символізмом першого порядку" (Мухіна В.С. Изобразительная де-ятельность ребенка как форма усвоения соціального опыта. - М.: Педагогіка, 1984. - С.121).
Перший етап у виробленні навички письма - це етап підготовки руки до письма, що має забезпечити поступовий перехід зображувальної діяльності до безпосереднього письма.