Контрольная работа: Каліграфія в школі
Переходячи на занятті чи уроці навчання грамоти від малювання до письма, дитина має можливість частіше змінювати положення тіла. Не напружувати весь час тільки одну групу м'язів руки, а також усвідомлювати (а не лише механічно запам'ятовувати) положення зошита під час письма (Пишемо. Як має лежати зошит?).
І, нарешті, "Малюй..." для дитини п'яти, шести, семи років — зрозуміле, приємне, бажане, природне, тоді як "Пиши" - процес, яким ще треба оволодіти і який вимагає напруження майже ста відсотків скелетної мускулатури, як зазначає психолог В.Клименко.
Усі частини руки (кисть, передпліччя, плече) і навіть усе тіло - виводять ті ж траєкторії, що і кінчик ручки. І до того ж, не менш точно. Коли дивишся на новачка, який пише, здається, що він пише всім своїм тілом, яке рухається в такт письма, напружуючи одночасно майже всі м'язи (а їх близько 600) і звільняючи лише ті, які безпосередньо забезпечують даний відрізок руху, учень відтворює на папері зоровий образ літери. Отже, ми можемо зробити висновок, що скутість і примусовість рухів — характерні ознаки для письма новачка, а за таких підходів до уроків письма дитина швидко стомлюється, що затримує розвиток скоропису і краснопису. Як зробити так, щоб полегшити процес адаптації першокласників до уроків письма?
Відповідь на це питання дає "Зошит для письма та розвитку мовлення дошкільника" (автор Г.А. Іваниця), який містить практичну систему вправ і завдань для підготовки дитини до школи, і відповідає вимогам Базового компонента дошкільної освіти, що здійснюється за програмами виховання та навчання дітей дошкільного віку, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Така підготовка передбачає фізичний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності дошкільників, які визначають і забезпечують легку адаптацію дитини до нового соціального статусу і є фундаментальними для інтелектуальних новоутворень дошкільного дитинства.
Щодо вироблення навички письма в зошиті пропонуються підготовчі графічні вправи для розвитку п'ясті руки і дрібних м'язів, пальців; окоміру, просторових уявлень, координації, плавності рухів, уміння проводити безвідривні лінії, друкувати. І, найголовніше, це система вправ з овалом, яка передбачає алгоритм дій:
1. Гра "Під мікроскопом":
а) ознайомлення із зображенням кола і овалу на не розлінованому папері і в збільшеному вигляді;
б) відпрацювання моторики руки через виконання вправ лівою і правою рукою;
в) поступове зменшення зображувальної форми;
г) спостереження за зміною зображення (при збереженні моторного і зорового образу) за різного положення аркуша.
2. Зображення кола, овалу різної форми в сюжетних малюнках на сторінках зошита "Зошит для письма та розвитку мовлення дошкільника" (автор Г.А. Іваниця).
Наприклад: с. 17 - домалювати бульбашки, кульки; с. 23 — ряску, рогіз; с. 33 — ягоди аґрусу; с. 37 — сливи; с. 43 — сережки берізки; с. 49 — колоски; с. 55 — насіння соняшника.
3. Змагання "Хто швидше "засіє поле":
а) за одну хвилину потрібно заповнити альбомний аркуш овалами різної форми;
б) виконати подібне завдання лівою рукою;
в) перетворити овали на малюнки — схематичне зображення предметів.
II етап вироблення навички письма - це інтегрований курс навчання грамоти першокласника або бінарні уроки (від лат. Ьіпагіш) — подвійний, двоїстий, той, що складається з двох частин (так тлумачить "Словник іншомовних слів". — К., 1974. — С. 97).
Проведення уроків на основі інтеграції матеріалу, відібраного з кількох предметів та об'єднаного навколо однієї мети, сприяє інформаційному збагаченню мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу всебічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Інтеграція — зовсім не нове явище у вітчизняній початковій школі, адже ще К.Ушинському та М.Корф шляхом інтеграції письма і читання вдалося створити синтетичний метод навчання грамоти.
Метою інтегрованих уроків є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання, цілісність знань.
Серед ігрових моментів слід практикувати: письмо лівою рукою; письмо з заплющеними очима; фізкультхвилинки із словесним чи музичним супроводом; для розвитку вільних рухів використовуємо не розлінований, а чистий папір.
Писати лівою рукою — для дітей (правців) гра, розвага, а насправді це ще спосіб навчити праву руку краще оволодіти письмом. А це вже особливість взаємодії двох півкуль кори головного мозку. Письмо з заплющеними очима розвиває уяву, просторове сприйняття зразка; фізкультхвилинка дає можливість перепочинку і, водночас, емоційний заряд на наступний вид роботи. Вільні рухи формують навички автоматичного письма. Є різні види фізкультхвилинок . Якщо в добукварний період учні пропедевтично писали елементи чи самі букви, не називаючи їх, а запам'ятовуючи їх зорово, то букварний період вимагає запам'ятовувати назви елементів букв, розвиває навичку перекодовувати друковане в рукописне і навпаки — вміння поєднувати букви в склади, слова і відповідно писати речення, дотримуючись однакової відстані від слова до слова.
Проте, як показує практика, учень у період навчання письма розумове майже не розвивається. Монотонне й одноманітне напирання букв стомлює першокласника, не викликає я нього інтересу, не активізує розумових і творчих здібностей. Що слід зробити, щоб увиразнити цю роботу? Слід, насамперед, створити емоційний стан, який відіграє неабияку роль у ході письма, тому вчитель мусить організувати роботу так, аби учень міг радіти своїм успіхам. Так, у букварний період навчання письма вчитель має показувати найбільше зразків узорів, орнаментів (від рослинних до геометричних), а також заставки літер у старовинних рукописних творах, зразки романських орнаментів, які мають найдовершеніші сплетіння, де наявні як елементи букв, так і самі букви, зразки арабського письма тощо.
Зацікавленість — основа успіху дітей на уроках письма. Від неї вчитель приходить до формування навички аналізувати побачене. Виявляється, що узор — то повторення великої кількості елементів, що складаються у прекрасні мистецькі зображення, або добре знайомі дітям овали та півовали, петлі та довгі чи короткі похилі лінії. На жаль, у шкільній практиці ще продовжують вживати назви таких елементів, як "паличка", "гачечки". Цими термінами, на жаль, користуються ще і деякі науковці, але ж таких термінів не знає графіка, тому у вік комп'ютеризації слід вчити дітей називати ці елементи так: "довга чи коротка пряма похила лінія", "дугоподібна лінія", "великий чи малий овал або півовал", "петля" тощо.
З метою легкого засвоєння конфігурації літери формуємо навички написання елементів або букви на більшому просторі, не напружуючи м'язи і не використовуючи змішану регуляцію рухів - зорово-моторну. Цей нетрадиційний підхід зумовлений тим, що, по-перше, уроки письма мають бути пов'язані з засвоєнням учнями регуляції рухів; по-друге, письмо твердими кульковими ручками вимагає в десятки разів більше м'язових зусиль, ніж при традиційному способі письма; по-третє, зорово-моторна регуляція рухів — це свідоме поєднання букв у слові; по-четверте, перші уроки письма мають викликати позитивні емоції — це закономірність успішного оволодіння навичками красивого письма.
Важливою навичкою для школярів є уміння зіставляти, порівнювати зразки друкованої і рукописної літер, виявляти їх схожість з предметами навколишнього середовища. Саме постійне удосконалення цієї навички допоможе глибше сприйняти і запам'ятати конфігурацію тієї чи іншої літери. Спочатку це робимо на рівні бесіди, на що схожа дана літера, потім звертаємось до поезії В.Гринько, Л.Андрієнко, І.Січовика тощо. Вірші заучуємо напам'ять, таким чином розвиваємо усне мовлення першокласників, без чого важко уявити урок письма.
Після показу зразка написання літери вчителем на дошці проводяться різноманітні прийоми відпрацювання, розвиваючи при цьому графічні навички дітей: "повітряне письмо"; письмо мокрим пензликом на дошці без розліновки; обведення вказівним пальцем по вгнутих або опуклих літерах; "написання" тильною стороною олівця на парті тощо . Обов'язковим є пояснення вчителя поняття "ширина літери", оскільки у кожного учня вона буде різна залежно від почерку. Добрим помічником учителеві може стати посібник К.М.Малютіної та В.М.Горобієвської . Вони пропонують обвести кульковою ручкою або фломастером через прозору пластикову плівку збільшені; зображення виучуваної букви на демонстраційній картці, а тільки потім записати літеру в зошит.
Можна також використати оригінальний і новаторський підхід, коли до написання елемента букви пропонується дітям уявити частину малюнка (домалювати своє) і розповісти, що ти уявляєш. Таким чином змусити працювати уяву, мислення, почуття, що формуватиме сучасну особистість.
Перекодування друкованої літери в рукописну для частини учнів може бути проблематичним, тоді вчитель дає індивідуально готові рукописні картки і учень переписує їх у зошит. Ця робота проводиться доти, поки учень сам не зможе виконувати цей її вид.
У букварний період не обходимось і без ігрових моментів. Правила гри "Буква під мікроскопом" такі: