Контрольная работа: Кон’юнктура інвестиційного ринку

порівняльний аналіз інвестиційних якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.

Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді. В процесі прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку на основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:

1. Метод прогнозування «згори-донизу» передбачає здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального до конкретного. У процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюється можлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потім прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів інвестиційного ринку в цілому; після цього прогнозується кон’юнктура окремих видів інвестиційних ринків; потім здійснюється прогноз кон’юнктури окремих сегментів інвестиційного ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обороту на ринку конкретних видів інвестиційних товарів та інструментів.

2. Метод прогнозування «знизу-догори» передбачає здійснення прогнозних розрахунків у зворотній послідовності. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи з поставлених перед ним задач.

3. Імовірнісний метод прогнозування здійснюється в умовах недостатності вихідної інформації, особливо тієї, яка характеризує майбутню динаміку макроекономічних факторів. У цьому випадку прогнозування окремих показників кон’юнктури інвестиційного ринку на всіх його рівнях носить багатоваріантний характер у діапазоні від оптимістичної до песимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників.

4. Метод економетричного моделювання прогнозованих показників кон’юнктури інвестиційного ринку або окремих інвестиційних товарів та інструментів заснований на побудові індивідуальних економетричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних.

5. Метод моделювання інвестиційних і фінансових коефіцієнтів використовується, в основному, для прогнозування показників розвитку окремих учасників інвестиційного ринку. Система таких коефіцієнтів дозволяє оцінити рентабельність, фінансову стійкість, платоспроможність та інші сторони майбутньої інвестиційної діяльності конкретного підприємства.

6. Метод об’єктно-орієнтованого моделювання (або метод побудови електронних таблиць) ґрунтується на розкладанні окремих прогнозованих інтегральних показників на низку окремих їх значень при використанні комп’ютерних електронних таблиць. Використання у поєднанні методичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумови для здійснення надійних прогнозів кон’юнктури інвестиційного ринку на різних його рівнях.

2. Дати обґрунтовані відповіді на питання

В чому полягає сутність порівняльного фінансового аналізу?

Порівняльний фінансовий аналіз (comparativefinancialanalysis; сравнительный финансовый анализ) - одна iз систем фiнансового аналiзу, що ѓрунтується на спiвставленнi показникiв мiж собою; у процесi використання даної системи аналiзу розраховуються розмiри абсолютних i вiдносних вiдхилень порiвнюваних показникiв, зокрема в управлiннi прибутком поширенi наступнi види порiвняльного її аналiзу: 1) порiвняльний аналiз показникiв рiвня операцiйного прибутку, доходiв i затрат даного пiдприємства i вiдповiдних середньогалузевих показникiв; 2) порiвняльний аналiз цих показникiв на даному пiдприємствii на пiдприємствах-конкурентах; 3) порiвняльний аналiз показникiв рiвня прибутку, доходiв i затрат окремих центрiв вiдповiдальностi пiдприємства.

Порівняльний аналіз фінансових показників, зокрема таких узагальнювальних, як прибутковість і ризик, з аналогічними показниками діяльності інших банків, із середніми значеннями в банківській системі в цілому чи за групою банків або з найліпшими показниками галузі дає змогу банку сформувати адекватну самооцінку та визначити стратегічні орієнтири фінансової діяльності. Результати кількісного аналізу дають змогу отримати відповіді на основні запитання стратегічного управління: позиція банку нині і його бажана майбутня позиція. У такому разі відповіді формулюють у конкретних числових значеннях фінансових показників.

Які коефіцієнти оцінки платоспроможності підприємства Вам відомі?

Фінансові коефіцієнти, що характеризуютьспроможність підприємства вчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями залежно від стану ліквідності його активів. Серед них:

- коефіцієнт абсолютної платоспроможності («кислотний тест») – відношення суми грошових активів та короткотермінових фінансових вкладень підприємства до суми невідкладних (терміном до одного місяця) фінансових зобов’язань. Характеризує рівень забезпечення невідкладних (першочергових) фінансових зобов’язань підприємства наявними платіжними засобами на певну дату;

коефіцієнт проміжної платоспроможності – відношення суми грошових активів, короткотермінових фінансових вкладень ідебіторської заборгованості всіх видів до суми всіх короткотермінових(поточних) фінансових зобов’язань підприємства. Характеризує рівень забезпечення короткотермінових (поточних) фінансових забов’язань підприємства його високоліквідними активами (середній за певний термін чи на певну дату);

коефіцієнт поточної платоспроможності – відношення суми всіх оборотних активів підприємства до його короткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань.Характеризує рівень забезпечення короткотермінових (поточних) фінансових зобов’язань підприємства його поточними (оборотними) активами (за певнийтермін чи на конкретну дату);

загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей (за певний термін чи наконкретну дату);

коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію,товари, роботи чи послуги щодо комерційних операцій (за певний термін чи наконкретну дату).

Перелічіть основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві.

Політика управління запасами представляє собою частину загальної полдітики управління оборотними активами, яка полягає в оптимізації загального розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат по їх обслуговуванню та забезпеченні ефективного контролю за їх рухом.

Етапи формування політики управління запасами:

Аналіз запасів товаро-матеріальних цінностей у попередньому році.

Визначення цілей формування запасів.

Оптимізація розміру основних груп поточних активів.

Оптимізація загальної суми запасів товаро-матеріальних цінностей, які включаються в склад оборотних активів.

Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві.

Реальне відображення у фінансовому обліку запасів товаро-матеріальних цінностей в умовах інфляції.

3. Задачі

Підприємство має наступні балансові дані на кінець звітного періоду (тис.грн.):

Оборотні активи	12000
в тому числі:
а) запаси	7000
з них витрати майбутніх періодів	100
б) дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються протягом 12 місяців	3000
г) ПДВ за придбаними цінностями (належить до оборотних активів)	40
д) грошові кошти і краткосрочні фінансові вкладення	960
Короткострокові зобов’язання	6700
в тому числі:
а) короткострокові кредити і позики	1500
б) кредиторська заборгованість	4500
в) заборгованість учасникам по сплаті доходу	100

Розрахувати традиційні коефіцієнти платоспроможності і визначити уточнений коефіцієнт загальної ліквідності.