Контрольная работа: Маркетинг побутових послуг

♦замовлення та ін.

При аналізі та прогнозуванні попиту, місткості ринку побутових послуг використовуються дані державної статистичної звітності України.

До основних статистичних показників, що визначають величину реалізації платних побутових послуг населенню на внутрішньому ринку, належать:

1.Показник «Загальний обсяг наданих побутових послуг»(у тому числі в сільській місцевості). Вимірюється в тисячах гривень у фактичних цінах і означає обсяг послуг, реалізованих в звітному періоді (півріччі, році) за замовленнями населення незалежно від того, оплачені вони чи ні. Даний показник включає повну нараховану плату разом з податком на додану вартість, акцизним збором, іншими зборами та податками.

2.Показник «Оплачено побутових послуг населенням»— це загальна сума всіх фінансових надходжень за реалізовані населенню послуги, які надійшли в звітному періоді:

♦безпосередньо до каси виконавця готівкою;

♦на розрахунковий рахунок виконавця за безготівковим розрахунком, включаючи суми в рахунок сплачення заборгованості із заробітної плати, стипендій, пенсій, дотацій з Державного або місцевого бюджетів за надання послуг на пільгових умовах, а також суми компенсацій (натуроплата).

3. Показник «Кількість структурних підрозділів» (ательє, майстерень), які надають населенню побутові послуги (у тому числі в сільській місцевості).

4. Показник «Кількість приймальних пунктів»,включаючи ті, що знаходяться при ательє, майстернях (у тому числі в сільській місцевості).

Крім того, при аналізі операційної діяльності підприємств даної сфери

можна використовувати статистичні дані або дані бухгалтерського обліку про суму витрат на виконання побутових послуг, у тому числі матеріальних та прирівнених до них витрат, витрат на оплату праці та інші показники на розсуд маркетолога.

1.2. Порядок надання побутових послуг населення в Україні

Нині Україна перебуває в процесі широкомасштабних трансформаційних перетворень практично всіх сторін суспільного життя. Одним із напрямів цих перетворень є реформування системи муніципального управління на принципах розширення самостійності та відповідальності муніципальних утворень.

Акумулюючи дедалі більше функцій та фінансових ресурсів, муніципальні органи управління беруть відповідальність за реалізацію однієї з головних функцій місцевої влади - регулювання економіки муніципального утворення. В такій новій якості муніципальні утворення, а з ними й органи влади, які виконують роль “колективного менеджера”, стають повноправними гравцями на ринку товарів, послуг, капіталу та учасниками конкурентної боротьби за обмежені ресурси. Тому економічна поведінка кожного муніципального утворення фокусується сьогодні на підвищенні муніципальної конкурентоспроможності, шляхом створення і використання існуючих та створення і реалізації нових конкурентних переваг.

Зазначені перетворення вимагають вирішення проблемної ситуації, яка полягає в протиріччі між новими економічними умовами господарювання та існуючими організаційними структурами муніципальної влади, методами й формами управління. Ця проблема посилюється також відсутністю належної, науково обґрунтованої методології та інструментарію управління в муніципальній сфері.

Для вирішення проблемної ситуації необхідний інноваційний підхід, який відповідав би викликам часу та зміг поєднати не тільки різні складники соціально-економічного життя громади, а й інтереси зовнішніх, відносно муніципального утворення, суб’єктів (зокрема комерційних) з метою отримання вигід громадою.

Таким інструментарієм інноваційного характеру може бути використання муніципального маркетингу в діяльності органів муніципального управління.

Проблематика впровадження муніципального маркетингу в діяльність органів муніципального управління займає особливе місце, адже підходи емпіричного і прагматичного управління практично вичерпали себе.

Вирішуючи поставлену проблему, доцільно висвітлити зарубіжний досвід використання маркетингу в діяльності органів влади, а саме його організаційний аспект.

Світова практика (зокрема й досвід посткомуністичних країн, які сьогодні приєдналися до Європейського Союзу) показує, що в основі інституційного підходу територіального маркетингу лежить інститут агентств місцевого розвитку, які виконують окремі функції з територіального маркетингу.

В Україні діяльність з надання побутових послуг регулюється Законами «Про підприємництво», «Про захист прав споживачів», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами.

Виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, — за наявності торгового (спеціального торгового) патенту та спеціального дозволу (ліцензії).

Виконавці зобов'язані:

♦створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання побутових послуг згідно з установленими нормативами;

♦формувати ціни на послуги відповідно до законодавства України і залежно від їх складності та якості;

♦забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням замовників;

♦забезпечити відповідність виробничих приміщень, будівель, робочих місць, де провадиться діяльність з надання побутових послуг, необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам та вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці;

♦надавати побутові послуги відповідно до умов угоди, нормативно-правових актів, правил та технічної документації (стандарти, технічні умови та ін.);

♦виконувати гарантійні зобов'язання щодо виготовлених виробів і відремонтованих речей;