Контрольная работа: Метод терміну окупності: проблеми застосування
На думку авторів, за рамками залишається питання окупності для організацій, що знаходяться не на звичайній системі оподаткування, а на спрощеній системі оподаткування. Особливістю спрощеної системи оподаткування є ті, що: 1) в ній допускається одноразове повне списання вартості основних засобів і нематеріальних активів у витрати. У цьому випадку амортизація буде «Одноразова і повна», що відіб'ється на розрахунках окупності капітальних вкладень; 2) платники податків, використовуючи спрощену систему оподаткування, звільнені від сплати податку на прибуток, податку на майно, єдиного соціального податку, а також вони не є платниками податку на додану вартість. Як відомо, джерелом засобів для окупності витрат є виручка, за рахунок якої відшкодовуються поточні витрати (у тому числі амортизація) і формується чистий прибуток (прибуток до оподаткування за вирахуванням податку на прибуток). При цьому чистий прибуток прямує на відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних активів.
Для організацій, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, терміном окупності вважатиметься період годині, після закінчення якого організація почне отримувати прибуток за даними податкового обліку. Річ у тому, що списання вартості основних засобів і нематеріальних активів у витрати, що зменшують отримані прибутки, приведе до очевидного зростання витрат і зменшення прибутку і, як наслідок, до збитків. Тому отримання першої гривні прибутку означає повне відшкодування (окупність).
2. Практична частина
Умова та вихідні дані до розрахункової частини
Підприємство планує придбання нової технологічної лінії вартістю 18150 грн., що потім буде експлуатуватися упродовж 6 років. Нарахування амортизації буде здійснюватися за прямолінійним методом, залишкова вартість 2332,5 грн. Річні експлуатаційні витрати становитимуть:
− перші 2 роки – по 5075 грн.,
− 3–4 рік – по 6530 грн.,
− 5–6 рік – по 7645 грн.
На третьому році експлуатації будуть потрібні додаткові витрати 6060 грн., що амортизуються за методом залишку, що зменшується, залишкова вартість складає 8% від початкової. При цьому відбувається додаткове вивільнення капіталу в сумі 800 грн. Обсяг реалізації становить 875 одиниць у перший рік експлуатації, потім, як очікується, він буде зростати на 5% щорічно. Ціна одиниці 23,5 грн.
Податок на прибуток 25%. Прибутковість альтернативного вкладення коштів 13%. Темп інфляції 5,5. На думку аналітиків, ризик, що супроводжує подібне вкладення, може бути компенсований ризиковою премією в 2,9% від базової безризикової ставки.
Виконання розрахункового завдання здійснюється в такій послідовності:
1 Записується умова завдання з відповідними вихідними даними.
2 Складається таблиця грошових потоків.
3 Будується графік фінансового профілю.
4 Визначається чиста приведена вартість проекту – ЧПВ , та його рентабельність – в .
5 Визначається внутрішня норма прибутку – аналітично та графічно.
6 Обчислюється термін окупності інвестиційного проекту.
7 Оцінюється ризик проекту на основі імітаційної моделі з врахуванням ймовірностей сценаріїв, що розглядаються. Можливі варіанти встановлення ціни на продукцію наведені в таблиці.
Таблиця 1 – Можливі варіанти встановлення цін на продукцію
| Оцінка ринкової ситуації | Ціна, грн./одиницю | Експертна оцінка імовірності |
| Песимістична | 15,8 | 10% |
| Найбільш реальна | 20,5 | 70% |
| Оптимістична | 22 | 20% |
8 Після закінчення розрахунків робляться висновки щодо доцільності реалізації запропонованого інвестиційного проекту.
1. Складання таблиці грошових потоків
З погляду розрахунку показників економічної ефективності інвестиційний проект являє собою об'єкт фінансової операції, пов'язаної з розподіленими в часі грошовими надходженнями і витратами, тобто грошовими потоками. На практиці грошовий потік описується таблицею, у якій для кожного часового інтервалу (кроку розрахунку) міститься свій елемент грошового потоку.
Грошовий потік інвестиційного проекту – це залежність від часу грошових надходжень і витрат при його реалізації. Значення грошового потоку в момент часу t позначається через ф(t).
Грошовий потік проекту визначається для всього розрахункового періоду – відрізка часу від початку проекту до його припинення. З цією метою розрахунковий період розбивається на кроки розрахунку – відрізки, у межах яких здійснюється агрегування даних, використовуваних для оцінки фінансових показників. Кроки розрахунку визначаються їх номерами (0, 1, 2,). Момент кінця кроку з номером m позначається через tт (t0 =0).
На кожному кроці значення грошового потоку характеризується:
− притоком , що дорівнює розміру грошових надходжень (чи результатам у вартісному вираженні) на цьому кроці;
− відтоком , що дорівнює витратам на цьому кроці;
− сальдо (активним балансом, ефектом), тобто різницею між притоком і відтоком.
Для оцінки ефективності інвестиційного проекту поряд із грошовим потоком розглядається також кумулятивний (накопичений) грошовий потік, який також виділяється в таблиці окремим рядком.