Висота проміжної точки обчислюється за формулою

(19)

де С – відлік по чорній стороні рейки, встановленої на проміжній точці С .

6. Складання поздовжнього і поперечного профілів

Поздовжній профіль земної поверхні складають і викреслюють за результатами обробки польових журналів нівелірного ходу, вимірювання горизонтальних кутів та пікетажного. Оскільки різниця висот точок земної поверхні набагато менша ніж відстань між цими точками, то профілі викреслюють в різних масштабах, тобто відношення масштабів часто приймають 1:10 (рис. 6).

В зв‘язку з тим, що вертикальний масштаб не відповідає горизонтальному, то профіль не буде подібний натурі, але рельєф місцевості на ньому буде відтворюватися більш різко та краще будуть виглядати перегини (підйоми і спуски), що забезпечує кращу його оглядність.

Побудову поздовжнього профілю починають з нанесення сітки, згідно встановленого взірця (рис. 6). Довжини горизонтальних ліній сітки відповідають довжині самої траси в даному масштабі. Викреслювати профіль слід зліва на право.

В рядку “Віддалі ” наносять пікети і плюсові точки, зберігаючи відстані між ними згідно масштабу. Відстань між точками дублюють цифровим записом з точністю до 0,01 м.

В рядку “Кілометри ” від лінії пікетажу проводять вниз пряму лінію довжиною 5 мм, кінець якої закінчується кружечком діаметром 5 мм, праву половину якого тушують.

В рядку “План траси ” умовними знаками наносять ситуацію за результатами пікетажного журналу. Вісь дороги проводять посередині рядка лінією товщиною 0,7 - 0,8 мм, а стрілками показують напрямок ухилу місцевості.

Верхню горизонтальну лінію приймають за умовний горизонт. Висоту умовного горизонту обчислюють за правилом від найменшої висоти точки в журналі відняти кількість метрів що відповідає 8 – 12 сантиметрам по вертикалі вертикального масштабу профілю. Кінцевий результат заокруглюють до цілих метрів

Рис.6.

Поздовжній профіль

В рядку “Висоти поверхні землі ” виписують висоти пікетів та характерних точок, так як підписано на (рис.6).

По середині рядка “Прямі і криві ” проводять умовний план траси у вигляді прямих і кривих товщиною 0,7 - 0,8 мм. Криві позначають дугами, які повернуті догори, або до низу, в залежності від того, в яку сторону повертає траса. Дуга зверху вказує на поворот направо, а знизу – наліво. Початок і кінець кожної кривої відмічають перпендикуляром, проведеним від лінії пікетажу до траси, з однієї сторони вздовж перпендикуляру підписують відстань до найближчого молодшого пікету в цілих метрах.

На умовному плані траси виписують числове значення основних елементів:q, R, T, K, Б і Д.

Поперечні профілі земної поверхні будують в однакових масштабах, як для горизонтальних відстаней, так і для вертикальних. Це дає можливість проектувати на них земляні та інші споруди, а також легко визначити об‘єми земляних робіт (рис. 7).

Рис.7. Поперечний профіль

Поперечні профілі будують в характерних місцях траси. Спочатку наносять пікетну, або плюсову точку, яка одночасно відноситься до поздовжнього і поперечного профілів. В нашому випадку такою точкою є ПК-1 з висотою 164,93 м. В нижньому рядку від осі вліво і вправо відкладають відстань, яка належить поперечному профілю і точці зламу земної поверхні. Відстань між точками записують до цілих метрів.

У верхньому рядку підписують висоти земної поверхні напроти відповідних ординат, з точністю до 1 см. Побудова поперечного профілю виконується так само, як і поздовжнього.

7. Побудова проектної лінії

На профіль наносять проектну лінію, яка відповідає відповідному положенню майбутньої споруди і задовольняє наступні умови:

1) об‘єм земляних робіт при побудові споруди повинен бути мінімальним;

2) проектна лінія не повинна перевищувати максимальний ухил;

3) об‘єми земляних робіт по насипах і виїмках повинні бути приблизно рівні, тобто, щоб землю із виїмки можна було використати для сусіднього насипу.

Ухил і є тангенс кута нахилу n лінії, який обчислюють за формулою

(20)