Контрольная работа: Порядок складання звіту про суми пільг в оподаткуванні юридичних та фізичних осіб

початку дії

дата закінчення

䳿

усього з них державного бюджету 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Для примера 1 14010000 Податок на додану вартість 14010075 Не є об'єктом оподаткування опера-ції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'яза-ннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та фактори-нгу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенса-ційні папери (сертифікати), інвести-ційні сертифікати, іпотечні сертифі-кати з фіксованою дохідністю, жит-лові чеки, земельні бони та деривативи 82 000 82 000 01.01.06 31.03.06 Для примера 2 14010000 Податок на додану вартість 14010212 У разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відносить-ся на збільшення податкового креди-ту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку 19 940 19 940 01.01.06 31.03.06

2. Порядок складання, подання, виправлення помилок у Розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики

Кожна свідома людина зобов’язана мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану та основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Україна володіє значним природно-ресурсним потенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від досконалості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господарської діяльності щодо використання цього потенціалу.

Користувачі природних ресурсів шляхом дотримання екологічного права та сплати платежів за спеціальне використання природних ресурсів реалізують свою моральну та цивільну відповідальність перед нащадками за збереження природних ресурсів у належному стані.

Одним із інструментів державного регулювання раціонального природокористування та збереження навколишнього природного середовища є запровадження платежів за спеціальне використання природних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Статтею 14 Закону № 1251-ХІІ, що є основним документом у сфері оподаткування, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за використання радіочастотного ресурсу України та збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до загальнодержавних податків i зборів, справляння яких є обов’язковим на всій території України.

При цьому зазначимо, що збір за спеціальне використання природних ресурсів поділяється на складові, визначені природоохоронним законодавством, а саме:

плата за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (ст.89 Лісового кодексу);

збір за спеціальне водокористування (ст.30 Водного кодексу);

платежі за користування надрами, у тому числі платежі за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (статті 28, 30 Кодексу про надра).

Відповідно до ст.43 Закону № 1264-ХІІ збір за спеціальне використання природних ресурсів установлюється на основі нормативів збору i лімітів їх використання.

Використання природних ресурсів здійснюється на платній основі, обов’язковість сплати цих зборів визначено законами № 1251-ХІІ та № 1264-ХІІ, законом України про державний бюджет на поточний рік, а також спеціальними законодавчими актами: Водним кодексом, Лісовим кодексом, Кодексом про надра та Законом № 1770-III.

Податкові декларації з ресурсних платежів подаються до органів державної податкової служби у строки, визначені п.4.1ст.4 Закону №2181-ІІІ

Платіж	Базовий податковий (звітний) період	Граничний термін подання декларації
Збір за спеціальне водокористування	Календарний квартал	Протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III для подання податкової декларації.

За порушення законодавства платники ресурсних платежів несуть відповідальність, визначену Законом № 2181-III та спеціальними законодавчими актами, - фінансову та адміністративну, а також можуть бути позбавлені документів, які дають право на спеціальне використання природних ресурсів тощо. (див. Додаток).

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики i водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики i водного транспорту.

Об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об’єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики i водного транспорту є:

обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій;

тоннаж (місце) - доба експлуатації вантажних самохідних i несамохідних та пасажирських суден.

Збір за користування водами для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулятивних електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів установлені окремо для поверхневих вод, підземних вод; нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики i водного транспорту встановлені окремо для потреб гідроенергетики i для водного транспорту. Вони наведені в додатках до постанов Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 року № 836 та від 23 липня 1999 року № 1341.

Нормативи збору за спеціальне використання води з поверхневих водних об’єктів та підземних вод установлюються в копійках за кубічний метр; за користування водами для потреб гідроенергетики - в копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту - в копійках за одну тоннаж-добу експлуатації вантажних суден та одне місце-добу експлуатації пасажирських суден.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту - починаючи з I півріччя.

Підприємства гідроенергетики збір за користування водами для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та нормативів збору.

Платники збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики складають розрахунок накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою.

Розрахунки збору заповнюються чітко, розбірливо, якщо є виправлення, то вони повинні бути скріплені печаткою та підписами відповідальних осіб, відповідні дані (обсяги води, нарахована сума збору тощо), що заносяться до розрахунку, повинні відповідати таким показникам, які затверджені розрахунком. Якщо рядок не заповнюється, то проставляється прочерк.