Контрольная работа: Ринок праці з неповною конкуренцією
Вінницька філія
Тернопільскої Академії народного господарства
1. РИНОК ПРАЦІ З НЕПОВНОЮ КОНКУРЕНЦІЄЮ.
Контрольна робота
з дисципліни “Мікроекономіка”
студентки групи
Назаревич Олени Вікторівни
Перевірив Сірман В.В.
ПЛАН
1.1. Граничні й середні витрати
1.2. Рішення про придбання фірмою факторів виробництва
1.3. Монопольна влада на ринках факторів виробництва
1.4. Двустороння монополія на ринку праці
1.5. Спад профспілкового руху
1.1. ГРАНИЧНІ Й СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
Коли фірма здобуває виробничий фактор на конкурентному ринку, криві граничних і середніх витрат збігаються. Але коли фірма є монопсонистом, криві граничних і середніх витрат неоднакові, як показує мал. 1.
Крива пропозиції фактора виробництва для монопсониста збігається з кривої ринкової пропозиції.
(Вона показує, яку кількість фактора виробництва його постачальники готові продати по мірі того, як ціна на фактор підвищується.)
Мал. 1. Зміна граничних і середніх витрат виробництва
Тому що монопсонист платить однакову ціну за кожну одиницю продукції, крива пропозиції є його крива середніх витрат. Крива середніх витрат має нахил нагору, тому що монопсонист повинен сплатити більш високу ціну, якщо він хоче купити більшу кількість фактора. Ми знаємо, що крива граничних витрат лежить вище кривої середніх витрат, тому що, коли фірма піднімає ціну на фактори виробництва, щоб придбати більше одиниць фактора, вона повинна сплатити більш високу ціну за всі одиниці, а не тільки за останню одиницю, що здобувається.
1.2. РІШЕННЯ ПРО ПРИДБАННЯ ФІРМОЮ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
Яка кількість фактора варто закуповувати фірмі? Їй варто збільшувати обсяг закупівель до крапки, де граничні витрати дорівнюють граничному доходу продукту. У цьому випадку прибуток від останньої придбаної одиниці (МRР) у точності дорівнює витратам на її придбання (МЕ). Мал. 1 ілюструє це положення для ринку праці. Відзначимо, що монопсонист наймає L* одиниць праці. У цій крапці МЕ = МRРL . Ставка зарплати w*, виплачуваної робітникам, дається крапкою на кривій середніх витрат чи кривій пропозиції, зв'язаної з L* одиниць праці.
Покупець, що володіє монопсоничною владою, максимізує чисту вигоду (корисність мінус витрати), купуючи аж до крапки, де гранична вартість (МV) дорівнює граничним витратам:
МV= МЕ.
Для фірми, що купує фактор виробництва, МV являє собою просто граничний доход продукту від фактора МRР. Тому ми одержуємо:
МRР = МЕ.
Це умова аналогічна максимізуючому прибуток рішенню про випуск продукції, коли граничний доход дорівнює граничним витратам. Але при покупці фактора виробництва граничний доход розраховується на основі додаткового випуску продукції, що виходить від використання додаткової одиниці використовуваного фактора.
Відзначимо, що, як випливає з мал. 1, монопсонист наймає менше робочої сили, чим чи фірма група фірм, що не володіє монопсонической владою. На конкурентному ринку праці буде найняті Lс робітників, тому що на цьому рівні попит на працю (дається кривої граничного доходу продукту) дорівнює пропозиції праці (дається кривої середніх витрат). Відзначимо також, що фірма з монопсонической владою буде платити своїм робітником зарплату w*, що менше зарплати wc, що виплачували б на конкурентному ринку.
Джерела монопсонической влади можуть бути раз-особистими. Одним із них може бути особлива природа ділової активності фірми. Якщо фірма купує якийсь вид ресурсу, що не купують інші фірми, вона, імовірніше всього, є монопсонистом на ринку даного фактора виробництва. Ще одним джерелом монопсонической влади на ринку робочої сили є розміщення фірми, що виявляє ділову активність, усередині регіону вона може виявитися єдиним великим наймачем. Крім того, джерелом монопсонической влади може стати угода між наймачами шляхом утворення картелю для обмеження споживання фактора виробництва й одержання можливості самим купувати фактор за ціною нижче конкурентної. Прикладом подібного положення служить ринок гравців основної бейсбольної ліги.
Кілька фірм у нашій економіці є чистими монопсонистами. Але фірми (чи окремі обличчя) часто володіють деякої монопсонической владою як тому, що вони купують товар у великому обсязі, так і тому, що вони мають визначені переваги перед іншими потенційними покупцями товару. Уряд також є монопсонистом, коли він наймає на військову службу солдатів коли купує ракети, літаки й інше військове устаткування й техніку для збройних сил. Гірничо-видобувна чи фірма яка-небудь інша компанія, що є єдиним великим наймачем в окрузі, також володіє монопсонична влада на місцевому ринку праці. Однак навіть у цих випадках монопсоническая влада може бути обмежена, тому що уряд до відомого ступеня конкурує з іншими фірмами, що пропонують аналогічні робочі місця, а гірничо-видобувна фірма конкурує у визначеній мері з компаніями з найближчих округів.
Приклад МОНОПСОНИЧНА ВЛАДА НА РИНКУ БЕЙСБОЛЬНИХ ГРАВЦІВ
У США на бейсбольну лігу не поширена дія антитрестовського законодавства, що з'явилося рішенням Верховного суду, прийнятим одночасно з постановою Конгресу про нерозповсюдження дії антитрестовського законодавства на ринок робочої сили. Дане виключення з антитрестовського законодавства дозволило власникам бейсбольних команд (до 1975 р.) діяти як монопсонической картель. Подібно всім картелям, цей картель залежав від угоди між власниками. Угода була зв'язана з щорічним запрошенням гравців, а пункт про запасних гравців прив'язував кожного гравця до однієї команди на все життя, крім у такий спосіб конкуренцію між командами за гравців. Відповідно до цього пункту, як тільки гравець був включений у команду, він не міг виступати за іншу команду, поки права на нього не продані цій команді. У підсумку власники бейсбольних команд володіли монопсоничною владою при веденні переговорів про нові контракти зі своїми гравцями; єдина альтернатива підписання контракту — чи кинути гру, чи грати за межами США.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--