Контрольная работа: Складові процесу виховання

— методи опосередкованого виховного впливу;

— методи самовиховання.

Таким чином, у виховному процесі мають існувати не суб'єкт-об'єктні взаємини, а суб'єкт-суб'єктні. На думку деяких дослідників, наприклад А. М. Бойко, такі взаємини є основою нової гуманістичної парадигми виховання в українському суспільстві. О.В. Сухомлинська звертає увагу на особистісний підхід у вихованні, І.Д. Бех — на особистісно орієнтований підхід, Г.О. Балл, О.В. Киричук, P.М. Шамелашвілі — на діалогічну взаємодію вихователів і вихованців. Незважаючи на таку різну термінологію цих дослідників, сутність їхнього підходу до виховного процесу одна — гуманістична. Безперечно, необхідність гуманістичної парадигми виховання в українському суспільстві не викликає сумніву.

Гуманістичний, особистісно орієнтований характер сучасного виховного процесу дає підстави для вичерпного формування його сутності. Сутність процесу виховання полягає в умілій організації та стимулюванні вихователем психологічно і педагогічно обґрунтованої діяльності вихованця, у формуванні та підтриманні у нього мотивації постійного творчого самовдосконалення і озброєнні його методикою, постійна допомога, підтримка, співчуття і співпереживання.

2. Модель процесу виховання та характеристика її складових

Для того, щоб виховний процес зрозуміти як систему, необхідно розглянути та проаналізувати його складові. Компоненти процесу виховання об'єднуються запитанням: «З чого складається цей процес?», а функції — «Для чого існує цей про-Цілеспрямовано організовану та струнку систему цих компонентів визначають як структуру, або модель виховного процесу.

І.П. Підласий подає моделі систем процесу виховання в сучасній теоретичній педагогіці, побудовані за критеріями: цілей і завдань» змісту виховного процесу, взаємодії вихователів і вихованців, застосованих методів і форм виховної діяльності, послідовності етапів (стадій) розвитку пронесу в часі тощо.

Розглянемо деякі з них.

За цільовим критерієм структура виховного процесу є сукупністю (послідовністю) завдань, на вирішення яких спрямований процес.

За критерієм послідовності етапів і відповідних педагогічних дій структура виховного процесу має ряд стадій:

1) ознайомлення із загальними нормами і вимогами;

2) формування відносин;

3) формування поглядів і переконань;

4) формування загальної спрямованості особистості.

За критерієм зв'язку і залежностей між компонентами передбачається така послідовність організації виховного процесу:

а) проектування, що включає визначення мети і конкретних завдань виховання;

б) організація матеріальної (трудової, природоохоронної), суспільної (колективної, організаційно-управлінської, комунікативної), духовної (емоційно-почуттєвої, пізнавальної, ціннісно орієнтованої) діяльності;

в) регулювання міжособистісного спілкування і його корекція в процесі основних видів діяльності вихованців;

г) контроль і підбиття підсумків, установлення співвідношення між одержаними і запланованими результатами, аналіз досягнень і невдач.

Знання й осмислення основних компонентів моделі виховного процесу дають змогу вихователю глибше зрозуміти сутнісну характеристику виховання як педагогічного процесу і визначити науково обґрунтовані підходи до його практичного здійснення.

Ця структура, по-перше, вказує на двосторонній характер виховання і зумовлює необхідність тісної взаємодії вихователя й вихованця на всіх етапах виховної роботи, починаючи з визначення її мети та завдань, завершуючи перевіркою й оцінкою її результатів. По-друге, дає вихователям чітке уявлення про основні ланки виховного процесу і, відповідно, допомагає цілеспрямовано і якісно його організувати.

Основні дії вчителя у виховному процесі:

— визначення цілей та завдань виховання;

— залучення вихованців до активної участі в цій діяльності;

— формування у них мотивів і мотивації самовдосконалення;

— визначення змісту виховання і виховних заходів;

— планування й організація виховної роботи;

— надання навчальній і повсякденній діяльності вихованців позитивного емоційного забарвлення і виховного аспекту;