Контрольная работа: Складові процесу виховання

— всебічний і гармонійний розвиток особистості вихованця, узгодженість його дій з його переконаннями, життєвими настановами та суспільними вимогами;

— активну життєву настанову й орієнтацію на досягнення суспільно значущих успіхів у майбутньому тощо.

Ці результати водночас є показниками оцінки вихованості. Традиційно ефективність виховання визначають за трьома рівнями вихованості: високий, середній і низький.

Високий рівень тієї чи іншої якості особистості вихованця, яка є показником вихованості, характеризується наявністю всіх ознак відповідного критерію.

Про середній рівень розвитку якості судять на основі наявності половини чи більше половини ознак відповідного критерію.

Низький рівень визначають, коли є менше половини ознак від загальної кількості, що розкриває критерії.

Критерії — це ознака, на основі якої оцінюється певна якість особистості вихованця. А критерії оцінки виховання, відповідно, — це такі ознаки, на основі яких можна судити про рівень вихованості вихованця, оцінити виховні впливи вихователів, ефективність функціонування виховної системи тощо.

Основними критеріями оцінки результатів діяльності виховної системи можуть бути:

— відповідність досягнутих результатів виховання поставленій меті;

— рівень вихованості конкретних вихованців, згуртованість колективів, позитивний морально-психологічний клімат у них;

— відповідність вихованості загальноприйнятим цінностям, нормам, правилам поведінки;

— конкретні дії, вчинки вихованців, їхній характер та відповідність загальнолюдським цінностям;

— оптимальність системи виховної роботи і дієвість конкретних виховних впливів;

— педагогічна майстерність вихователів, оптимальне планування, організація та здійснення виховної роботи тощо.

Висновок

Безумовно, теорія виховання охоплює всю виховну діяльність вихователів, виховних та інших структур в їх різноманітті, яку називають вихованням. Ця активна, цілеспрямована і змістовна взаємодія вихователів і вихованців, визначається як виховний процес, під час здійснення якого останні засвоюють певну сукупність знань, набувають практичних навичок і вмінь відповідної поведінки, всебічно розвивають свої емоційні, почуттєві, вольові, мотиваційні сфери та інші провідні властивості особистості, формують свій внутрішній духовний світ.

Таким чином, цей процес має бути свідомим і повинен створювати тісний і плідний союз між вихователем і вихованцем. Коли відсутній цей союз, процес виховання практично не виконує свої суспільні функції та не досягає мети.

Модель процесу виховання являє собою струнку систему взаємопов'язаних цілей, принципів, завдань, змісту, методів, форм і результатів виховання, різних варіантів й етапів досягнення цілей і завдань виховання, різноманітні двосторонні взаємини вихователів і вихованців у цьому процесі.

Література

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.., 1997, 530 с..

2. Газгузинський В.М. Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. -К., 1997

4. Педагогика / Под ред. П.И. Пидкасистого. -М., 1996.

5. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль. 1997,380 с.

6. Падалка О.С, Нісімчук А.С, Смолюк I.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. - К., 1995.

7. Битинас Б.А. Структура процесса воспитания: Методологический аспект.- Каунас, 1984. С. 12-13.

8. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2 кн. М., 1999. Кн. 2. С. 6.

9. Ушинський К.Д. Три елементи школи // Твори: В 6 т. К., 1954. Т. 1. С. 123-124.