Контрольная работа: Створення туристичної фірми

Для другого сегмента — туризм середнього віку (30—50 років) — характерним є переважання сімейного відпочинку. Тому слід передбачати можливість використання дитячих майданчиків для гри, дитячих басейнів та ін. Це має особливе значення при створенні туристських комплексів у курортній місцевості.

Туристи середнього віку ставлять підвищені вимоги до комфорту і зручності, змістовним екскурсійним програмам, що включають ознайомлення з об'єктами відповідно до їх професійних інтересів.

При розробці туристичних послуг для цього сегмента необхідно мати на увазі, що особи середнього віку є економічно найактивнішим населенням, їх бажання здійснити туристську подорож викликане потребою у відпочинку, пов'язаному зі зміною обстановки. Збіг у часі періоду відпусток і шкільних канікул є основною причиною яскраво вираженої сезонності туризму даного сегмента

Туризм третього віку (старше 50 років) вимагає не тільки комфорту, але й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги, наявності в ресторанах дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих в тихих місцях.

Особливістю даного сегмента ринку є відсутність яскраво вираженої сезонності. Так, при поїздках на відпочинок ці туристи намагаються уникати періоду піка туристичного сезону (липень, серпень), оскільки він співпадає з найспекотнішим періодом року. Вони віддають перевагу «оксамитовому сезону» з м'яким кліматом. До того ж при виборі часу поїздки туристи «третього віку» не обмежені рамками відпускного періоду.

До найпоширеніших методів сегментації відносять сегментацію туристичного ринку за спонукальними мотивами, що зумовлюють цілі подорожей. Саме мета подорожі визначає вид туризму. Розрізняють такі види туризму:

* маршрутно-пізнавальний;

* спортивно-оздоровчий;

* діловий і конгрес-туризм;

* курортний;

* лікувальний;

* фестивальний;

* мисливський;

* екологічний;

* шоп-туризм;

* релігійний;

* учбовий;

* етнічний та інші.

Для визначення цілей маркетингу, проведення рекламних заходів застосовується сегментація з використанням комбінації ознак, а саме: мотивація подорожі, значущість туризму в структурі витрат споживача, терпимість до чужорідної культури, стереотип поведінки туриста в турцентрі та ін. Як приклад можна навести класифікацію німецького дослідника Г.Гана, який розрізняє шість основних типів туристів:

* S-тип (сонце, піщаний пляж, море) — типовий відпускник, який віддає перевагу пасивному відпочинку на морських курортах, спокою та комфорту; уникає суєти на відпочинку, але контактує з приємними людьми.

* F-тип — відпускник, який віддає перевагу поїздкам на далекі відстані та флірту. Він проводитиме свою відпустку тільки там, де щось відбувається, оскільки перебування на пляжі в колі сім'ї або поодинці не для нього; кредо такого туриста — суспільство, задоволення, зміна вражень.

* W-1-тип — це любитель лісових прогулянок і походів. Це відпускник, який віддає перевагу активному відпочинку, пішим походам та ін. Фізична активність на свіжому повітрі незалежно від погоди — ось його кредо. На відпочинку прагне до підтримання хорошої фізичної форми, але професійно спортом не займається.

* W-2-тип — швидше спортсмен, ніж аматор (наприклад, альпініст, льотчик-аматор та ін.). Він витримує тривалі та високі, навіть екстремальні, навантаження. При виборі ним туру та турцентру домінує такий критерій, як наявність умов для занять хобі. Такі критерії вибору, як ландшафт, культура, історія для нього не мають великого значення.

* А-тип — любитель пригод. Ризик, нові відчуття, випробування своїх сил у несподіваних ситуаціях, небезпека визначають вибір мети подорожі у цього типу туриста.

* В-тип (освіта та огляд визначних пам'яток) — це допитливі туристи. Ця група поділяється на три підгрупи:

а) «експерти», що віддають перевагу перебуванню в місцях визначних пам'яток;

б) «емоційні любителі культури і природи»;

в) «фахівці», які поглиблюють свої знання в певних областях культури, історії, мистецтва та ін.

Таким чином, здійснюючи сегментацію, туристичні фірми виявляють групи клієнтів, які об'єднані за тими чи іншими ознаками. Кожному з ринкових сегментів має відповідати специфічна туристична пропозиція. Такий підхід дозволяє не тільки задовольняти попит, але й формувати його.