Контрольная работа: Вимоги до викладача вищої школи
- організовувати спільну творчу діяльність, направлену на розвиток соціально значущих якостей особистості;
- формувати у студентів досвід відповідального вибору і відповідальної діяльності, досвід самоорганізації;
- вивчати достоїнства і недоліки власної особистості і діяльності і перебудовувати свою діяльність відповідно до цілей і умов її протікання.
Мотиваційна готовність виражається:
- у наявності стійкої мотивації професійного зростання;
- у розумінні необхідності оновлювати професійні знання і удосконалювати педагогічні уміння;
- в наявності бажання переносити отримані знання в нові умови педагогічної діяльності;
- у прагненні творчо вирішувати педагогічні задачі;
- у умінні адекватно оцінювати результати своєї професійної діяльності з урахуванням умов їх отримання;
- у визнанні освітнього процесу, вчащегося суб'єктом, і бажанні вибудовувати з ним взаємодію на паритетних початках. [1]
До важливих професійних якостей, по А.К. Маркової [6] відносяться: педагогічна ерудиція, педагогічне цілеполагання, педагогічне (практичне і діагностичне) мислення, педагогічна інтуїція, педагогічна імпровізація, педагогічна спостережливість, педагогічний оптимізм, педагогічна винахідливість, педагогічне передбачення і педагогічна рефлексія. У дослідженні Л.М. Мітіной були виділені більше п'ятдесяти особових властивостей вчителя, викладача (як професійно-значущих якостей, так і власне особових характеристик). Цей загальний перелік властивостей складає психологічний портрет ідеального вчителя. Стрижнем, серцевиною цього портрета є власне особистісні якості: спрямованість, рівень домагань, самооцінка, образ «Я»
У загальнопсихологічному сенсі спрямованість особи визначається як «сукупність стійких мотивів, орієнтуючих діяльність особи і щодо незалежних від наявних ситуацій. Особова спрямованість характеризується інтересами, схильностями, переконаннями, ідеалами, в яких виражається світогляд людини». Розширюючи понятійний зміст цього визначення стосовно педагогічної діяльності, Н.В. Кузьміна [6] включає в нього ще і інтерес до самих учнів, до творчості, до педагогічної професії, схильність займатися нею, усвідомлення своїх здібностей.
Основним мотивом істинно педагогічній спрямованості є інтерес до змісту педагогічної діяльності. У педагогічну спрямованість як вищий її рівень включається покликання, яке співвідноситься в процесі свого розвитку з потребою у вибраній діяльності. На цьому вищому ступені розвитку — покликання — «педагог не мислить себе без школи, без життя і діяльності своїх учнів» (Н.В. Кузьміна). Я вважаю, що це також актуально і для викладача вищої школи.
У найбільш узагальненому вигляді педагогічні здібності були представлені В.А. Крутецким [5] який і дав їм відповідні загальні визначення.
1. Дидактичні здібності — здатності передавати вчащимся учбовий матеріал, роблячи його доступним для дітей, підносити їм матеріал або проблему ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмету, порушувати у учнів активну самостійну думку.
2. Академічні здібності — здібності до відповідної області наук (до математики, фізики, біології, літератури і т.д.).
3. Перцептивні здібності — здатності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів.
4. Мовні здібності — здатності ясно і чітко виражати свої думки і відчуття за допомогою мови, а також міміки і пантоміміки. Мова здатного вчителя на уроці завжди звернена до учнів.
5. Організаторські здібності — це, по-перше, здатності організувати учнівський колектив, згуртувати його, надихнути на рішення важливих задач і, по-друге, здібності правильно організувати свою власну роботу.
6. Авторитарні здібності — здатність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнях і уміння на цій основі добиватися у них авторитету (хоча, звичайно, авторитет створюється не тільки на цій основі, а, наприклад, і на основі прекрасного знання предмету, чуйності і такту вчителя і т.д.).
7. Комунікативні здібності — здібності до спілкування зі студентами, уміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємини, наявність педагогічного такту.
8. Педагогічна уява (або, як би їх назвали зараз, прогностичні здібності) — це спеціальна здатність, що виражається в передбаченні наслідків своїх дій, у виховному проектуванні особистості учня, пов'язаному з уявленням про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих або інших якостей вихованця.
9. Здібність до розподілу уваги одночасно між декількома видами діяльності має особливе значення для роботи вчителя.
Як ми бачимо багатьма авторами були виділені різні якості, здібності викладачів, педагогів. На цю тему проводиться безліч досліджень. На мій погляд, психологічний профіль педагога найчіткіше і повно представлений в професійному стандарті педагогічної діяльності (Під редакцією Я.І. Кузьмінова, В.Л. Матросова, В.Д. Шадрікова) [9].
Спочатку, звичайно, треба розкрити зміст термінів, що вживаються.
Компетентність – новоутворення суб'єкта діяльності, що формується в процесі професійної підготовки, є системним проявом знань, умінь, здібностей і особових якостей, що дозволяють успішно вирішувати функціональні задачі, складові суть професійної діяльності.
Компетенції – опредмечені в діяльності компетентності працівника; круг питань, в яких хто-небудь добре поінформований, круг чиїх-небудь повноважень, прав.
Компетенції відносяться до діяльності, компетентність характеризує суб’єкта діяльності. Компетентність не протистоїть знанням, умінням, здібностям і особовим якостям. За певних умов знання, уміння, здібності і особові якості можуть розглядатися з позицій професійної компетентності.
Ключові компетенції, що виділяються в європейських дослідженнях