Курсовая работа: Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур
Зернове господарство є основою всього сільського господарства в степній зоні України. Потреба в зерні постійно збільшується. Це пов'язано з необхідністю мати більше зерна для поповнення зернових резервів та забезпечення внутрішнього ринку. Особливо зростає потреба в фуражному зерні для збільшення виробництва м'яса , молока , яєць та інших продуктів тваринництва. Воно має значно більшу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів, Тому необхідно розвивати зернове господарство, як основу сільськогосподарського виробництва та одну з ланок підвищення економіки країни. Ось що обумовило актуальність обраної теми.
Багато вчених займаються цією темою, її розглядали такі науковці як В.П.Долинський, В.К.Савчук, М.І.Ковальчук, Г.Г.Омельяненко та ряд інших.
Метою курсової роботи буде засвоєння методики аналізу досліджень фінансових результатів від реалізації зернових культур, а саме прибутку і рентабельності та надання їм оцінки.
Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації зернових є: визначення валового збору і урожайності; прибутку і рівня рентабельності; рівня товарності; виробництва і обсягу реалізації зернових культур, впливу факторів на них, та шляхів збільшення.
Об'єктом наших досліджень є ДГ «Токмацьке» місцем розташування якого є Токмацький район, с. Нове, Запорізької області. За даними його стану і діяльності буде зроблений аналіз його господарської діяльності. Дана курсова робота буде проводитись на базі дослідного господарства «Токмацьке» , яке знаходиться в с. Нове.
У курсовій роботі будуть застосовані такі статистичні методи, як: аналіз рядів динаміки, індексний аналіз, факторний аналіз.
Джерелами які я буду використовувати в своїй курсовій роботі: періодична література, підручники з „Аналізу господарської діяльності" і „Статистики" та звіти підприємства за період 2002 -2004 pp.
Дана робота складається із вступу і двох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1. Наукові основи економічної ефективності виробництва зерна
1.1. Народногосподарське значення виробництва зерна
Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку всіх галузей сільського господарства. Зернове господарство є основою сільськогосподарського виробництва, а рівень його розвитку - одним з найважливіших показників стану економіки країни, який
Зерно як цінний і незамінний продукт харчування становить основу продовольчого фонду, воно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах і як важливе джерело виробництва молока, м'яса, яєць та інших продуктів. Зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості і є основою функціонування і розвитку борошномельної, комбікормової, пивоварної, спиртової та інших галузей.
Зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів і резервів, що використовуються в надзвичайних обставинах. Це також важливий експортний продукт. В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, економічних відмінностей країн і неоднакової забезпеченості їх зерном власного виробництва цей продукт стає одним з найважливіших об'єктів зовнішньої торгівлі.
Хліб — один з найважливіших продуктів харчування людини, при цьому рівень його споживання з підвищенням добробуту населення закономірно зменшується.
Основна частина валового збору зерна (близько 60%) використовується на потреби тваринництва. Потреби в зерні постійно зростають і залежать від збільшення населення і розвитку тваринництва. Тому рівень виробництва зерна на душу населення є важливим показником економічного розвитку країни, від якого залежить вирішення багатьох завдань сільськогосподарського виробництва. Україна відзначається досить розвинутим зерновим господарством, досягнутий рівень виробництва зерна при раціональному його використанні має задовольняти погреби народного господарства в зерновій продукції. Обсяг виробництва зерна значною мірою зумовлює рівень виробництва продукції тваринництва та інших галузей народного господарства, що визначають економічний розвиток країни і життєвий рівень населення.
Природноекономічні умови України сприятливі для вирощування зернових і багатьох інших сільськогосподарських культур, розвитку основних галузей тваринництва. Необхідно забезпечити правильне розміщення і поєднання сільськогосподарських культур та галузей тваринництва з урахуванням регіональних особливостей природноекономічних зон України.
1.2. Показники економічної ефективності виробництва зерна та методика їх визначення
Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників. Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість 1ц, ціна реалізації 1ц, прибуток на 1ц, рівень рентабельності, рівень товарності. Коротко викладемо методику їх розрахунку.
Урожайність - це відношення валового збору до площі посіву культури. Продуктивність праці (витрати праці на 1ц зерна) - це відношення витрат праці до кількості відпрацьованих годин, вимірюється в людино-годинах. Собівартість 1ц зерна буває виробнича і повна.
Виробнича - обчислюється шляхом ділення виробничих витрат на вироблену продукцію.
Повна (комерційна) - це відношення виробничих витрат плюс витрати на реалізацію продукції до кількості реалізованої продукції. Ціна реалізації 1ц зерна - відношення виручки від реалізації зерна до кількості реалізованого зерна.
Прибуток господарств — це реалізована частина їх чистого доходу. Тому маса прибутку сільськогосподарських підприємств і сільського господарства в цілому не повністю відображує їх внесок у створення чистого доходу суспільства. В сільському господарстві величина прибутку підприємства залежить від кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості та фактичних цін реалізації. Прибуток на 1 ц зерна визначається різницею між виручкою від реалізації і повною собівартістю. Чистий прибуток - це прибуток за мінусом податків.
Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому, недостатньо визначити величину прибутку, необхідно також зіставити її з виробничими витратами. Дія цього використовують такі показники як рівень рентабельності і норма прибутку,
Рівень рентабельності визначається як процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції. Він показує величину прибутку на 1 грн. витрат виробництва і характеризує ефективність їх використання у поточному році .При цьому кожний процент рентабельності відповідає отриманню однієї копійки прибутку з розрахунку на карбованець виробничих витрат. Рівень рентабельності визначається в цілому по господарству і його називають сукупним рівнем. Дані річного звіту сільськогосподарського підприємства дозволяють також визначити рівень рентабельності виробництва певного виду продукції, окремої культури або галузі.
Рівень рентабельності характеризує ефективність спожитих засобів виробництва, що включать суму річної амортизації основних фондів і вартість використаних у господарстві матеріальних оборотних засобів. На сучасному етапі сільськогосподарські підприємства мають багато різноманітних засобів виробництва, які певною мірою використовується у господарстві. Для визначення економічної ефективності основних і оборотних фондів використовують такий показник, як норма прибутку.
Норма прибутку визначається як процентне відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів. Цей показник розраховується по господарству в цілому і показує величину прибутку, що припадає на 1 грн. основних і оборотних фондів. Практично в різних господарствах часто досягають однакового рівня рентабельності при виробництві однойменної продукції, але мають різні показники норми прибутку. Це свідчить про те, що основні і оборотні фонди господарств використовуються з ефективністю.
Рівень товарності - це відношення кількості реалізованої продукції до кількості виробленої, вимірюється у відсотках.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
2.1. Економічна характеристика господарства
Землекористування ДГ «Токмацьке», знаходиться - Токмацький район, с. Нове, Запорізької області. Підприємство було зареєстроване Токмацькою районною Радою народних депутатів, рішенням виконкому №65 від ЗО вересня 1994 року, а потім було переєстроване Токмацькою державною адміністрацією, розпорядженням №318 від 6 травня 1998 року. Транспортний зв'язок з обласним центром здійснюється за допомогою автомобільних доріг з твердим асфальтним покриттям. Найближча залізнична станція Великий Токмак Придніпровської залізничної дороги – З км. Відстань до обласного центру (м. Запоріжжя ) складає - 150 км. В господарстві добре розвинена сітка зовнішньо та внутрішньогосподарських доріг з твердим покриттям (гравій, асфальт, присутні також і ґрунтові шляхи), що відображається на зниженні витрати на транспортування сільськогосподарської продукції та товарно - матеріальних цінностей. Територія ДГ «Токмацьке» відноситься до степового агро кліматичного району. Кліматичні умови характеризуються високим температурним режимам і, в цілому, сприятливі для вирощування районованих сільськогосподарських культур; але знижена кількість опадів, низька відносна вологість повітря, часті суховії, які іноді переходять у куряву, погіршують умови росту й розвитку сільськогосподарських культур і знижують їх урожайність. Клімат цього району помірно жаркий, посушливий, з помірною м'якою зимою. Середньорічна кількість опадів 360-410 мм, а середньорічна температура 9,7 градусів Цельсія. Ґрунти господарства представлені однією ґрунтовою різновидністю — темно — каштанові слабо солонцюваті.
Основними показниками, що характеризують товарну продукцію є її склад і структура. Обсяг товарної продукції реалізується не менше ніж за три роки. Аналізуючи склад і структуру товарної продукції визначають виробничий напрямок господарства.
Таблиця 2.1. Склад і структура товарної продукції ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»
| Види продукції | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 в % | |||
| Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | до 2002 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Зернові і зернобобові | 3117 | 81,5 | 2392 | 59,67 | 5392,7 | 67,09 | 173,0 |
| Пшениця | 2905 | 76,0 | 1346 | 33,57 | 3551,7 | 44,2 | 122,3 |
| Жито | - | - | - | - | - | - | - |
| Просо | - | - | - | - | 79,9 | 1,0 | - |
| Гречка | - | - | 3,0 | 0,07 | - | - | - |
| Кукурудза | - | - | - | - | 394,8 | 4,9 | - |
| Овес | - | - | - | - | 1,7 | 0,04 | - |
| Ячмінь | 170,1 | 4,45 | 469,2 | 11,71 | 837,3 | 10,4 | У4,9рази |
| Соняшник | 226,3 | 5,9 | 586 | 14,62 | 732,2 | 9Д | У3,24рази |
| Овочі | 21,3 | 0,57 | 10,0 | 0,25 | - | - | - |
| Картопля | 36,7 | 1,0 | 4,0 | 0,09 | - | - | - |
| Баштанні | 22,8 | 0,6 | 78,9 | 1,96 | 143,5 | 1,8 | У6,3рази |
| Інша продукція | 63,5 | 1,7 | 106,1 | 2,65 | 46 | 0,5 | 72,0 |
| Разом по рослинництву | 3487,6 | 91,25 | 3409 | 85,0 | 6763 | 84,14 | 193,9 |
| Продано на м'ясо: ВРХ | - | - | 8,0 | 0,2 | 71,5 | 0,88 | - |
| Свині | - | - | 3,0 | 0,07 | 190,7 | 2,4 | - |
| Вівці | - | - | - | - | - | - | - |
| Інша продукція | - | - | - | - | 2,1 | 0,02 | |
| Молоко цільне | - | - | 46 | 1,15 | 306,7 | 3,8 | - |
| Разом по тваринництву | - | - | 57,0 | 1,42 | 571,0 | 7,1 | - |
| Промислова продукція | 216,1 | 5,75 | 179,0 | 4,5 | 352 | 4,4 | 162,9 |
| Реалізація іншої продукції | 118,3 | 3,0 | 362,5 | 9,08 | 351,4 | 4,4 | УЗ,0рази |
| Всього по підприємству | 3822 | 100 | 4008,5 | 100 | 8037,4 | 100 | У2,1рази |
Аналіз таблиці 2.1 показує, що в господарстві домінуюче місце займає галузь рослинництва, а всі інші є допоміжними. Найбільш питому вагу займають у структурі товарної продукції господарства зернові 69,42% в середньому за 3 роки та соняшник 10,0%. Серед зернових найбільшу вагу займають пшениця 51,25% та ячмінь 8,85% в середньому за 3 роки. Галузь тваринництва в господарстві дуже низьке місто її питома вага 4,26% в загальній вазі в середньому за аналізований період. Промислова продукція є у господарстві рентабельною і складає приблизно 4,9% у структурі товарної продукції, у 2004р. її частка збільшилась на 62,9%. Також збільшилась частка реалізації іншої продукції робіт і послуг у 3,97рази збільшилась у 2004р. порівняно з 2002р.
Спеціалізація ДГ «Токмацьке» згідно промфінпланів поглиблена зернова. Слід зазначити, що ДГ «Токмацьке» за період 2002-2003 років діяло лише в галузі рослинництва; а у 2004 році в господарстві з'явилась така галузь як тваринництво. Крім того, ДГ «Токмацьке» надає населенню й іншим підприємствам і організаціям ремонтні та будівельні послуги. Земля — це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва, від якої в свою чергу залежить і виробництво продукції тваринництва. У с/г результатами виробництва безпосередньо визначаються кількістю обробленої землі, її родючістю та рівнем ефективності використання. Розглянемо динаміку складу і структури земельного фонду на 1 листопада в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Структура і динаміка земель ДГ «Токмацьке»
| Земельні угіддя | 2002 | 2003 | 2004 | Відхилення 2004р. від 2002р. | ||||
| га | % | га | % | га | % | % | +,- | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
С/г угіддя, 3 них: рілля пасовища сінокоси | 2831,6 2831,6 - | 100 100 - | 2832 2832 - | 100 100 - | 4004 3985 - 19 | 100 99,5 - 0,47 | 141,4 140,7 - | 1772,4 1153,4 - 19 |
Аналізуючи таблицю, можемо зазначити, що загальна земельна площа у ДГ «Токмацьке» у 2004р. збільшилась на 141,4% порівняно з 2002р., це пов'язано з тим, що після реформування господарству в оренду були здані ще додатково паї. Питома вага ріллі зросла на 40,7%, а також з’явились сінокоси їх питома вага у площі сільськогосподарських угідь 0,47%.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--