Курсовая работа: Аналіз обліку витрат виробництва
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи обліку витрат виробництва і виходу картоплі
2. Стан організації обліку витрат виробництва і виходу картоплі в Агрофірмі “Косівщинська”
2.1 Організаційно - економічна характеристика господарства
2.2 Організація первинного і зведеного обліку витрат на виробництво і виходу картоплі в господарстві
2.3 Організація аналітичного і синтетичного обліку витрат на виробництво і виходу картоплі
2.4 Калькулювання собівартості картоплі
3. Шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво і виходу картоплі в Агрофірмі “Косівщинська”
3.1 Шляхи вдосконалення первинного і зведеного обліку
3.2 Вдосконалення аналітичного та синтетичного обліку витрат на виробництво
3.3 Шляхи вдосконалення обліку бівартості картоплі в Агрофірмі “Косівщинська”
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Будь яке підприємство або фірма намагається отримати якомога більший дохід від своєї діяльності, а отже прагне не тільки продати свій товар за максимально високою ціною, а скоротити свої витрати на виробництво й реалізацію продукції. Тому однією з важливих функції підприємства (фірми) є мінімізація витрат виробництва.
Облік виробничих затрат повинен бути організований так, щоб існувала можливість оперативно впливати на зниження собівартості, встановлювати фактори, які впливають на рівень собівартості і виявляти додаткові резерви її зниження.
Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собівартості.
Визначення оптимального поєднання основних і допоміжних галузей, промислових підприємств і промислів вимагає формування відповідного виробничого потенціалу на основі досягнень науково-технічного прогресу з метою підвищення ефективності його функціонування, використовуючи ринкові механізми, що передбачає в сільському господарстві не просто використання техніки, а й створення системи машин. Остання повинна враховувати можливості й специфіку виробництва кожного виду продукції в їх поєднанні, виходячи з принципу максимального використання робочих машин, агрегатів транспортних засобів. Дуже важливо також забезпечувати максимальну кількість необхідних засобів виробництва в критичні строки з тим, щоб виконати всі роботи в оптимальний період і не допустити втрат врожаю внаслідок, наприклад, несвоєчасної оранки, боронування або затримки під час посіву чи збирання врожаю. Тому в сільському господарстві необхідна більш висока насиченість його засобами виробництва, більш висока фондо- і енергоозброєність праці.
У зв'язку з тим, що відтворення в аграрному секторі економіки обумовлене природними процесами, роботи технологічного циклу з вирощування сільськогосподарських культур і догляду за тваринами розподілені протягом усього року з інтервалами, які визначаються природою, причому природні фактори значно коригують календарні плани проведення сільськогосподарських робіт.
Метою даної роботи являється обґрунтування основних шляхів вдосконалення обліку витрат на виробництво продукції овочевих культур, зокрема картоплі, в сільськогосподарському підприємстві.
Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі:
дати загальну характеристику теоретичних основ обліку витрат на виробництво продукції овочевих культур, зокрема картоплі;
проаналізувати законодавчі акти та вимоги щодо регулювання поставленого питання;
дати оцінку організаційно - економічних умов підприємства;
розкрити основні питання обліку витрат на виробництво продукції овочевих культур ;
на основі аналізу висвітлити проблеми обчислення собівартості продукції овочевих культур на підприємстві.
Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні. Була зроблена оцінка та аналіз звітності підприємства, яке було обране об'єктом дослідження, з тією метою, щоб знайти нові шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво продукції овочевих культур.
Основними видами господарської діяльності Птахорадгоспу “Мирний” (Косівщинський) Сумського району Сумської області, яке було обрано об’єктом дослідження. являються рослинництво, тваринництво, промислове виробництво. Крім того підприємство має на балансі дитячий садок, школу та житловий фонд.
1. Теоретичні основи організації обліку сільськогосподарського виробництва продукції рослинництва та витрат на виробництво овочевих культур
Сільське господарство є галуззю матеріального виробництва, що виробляє продукцію рослинного і тваринного походження, які, в свою чергу, є продуктами харчування для населення і сировиною для промисловості.
Сільськогосподарська галузь має дві відмінні особливості в порівнянні з іншими галузями матеріального виробництва.
Процес виробництва має сезонний характер і поєднується з природним процесом росту рослин і тварин.
Переважна частина основних і оборотних активів сільськогосподарського підприємства має здатність до самовідновлення.
Майже всі відмінні особливості ведення бухгалтерського обліку на підприємствах сільськогосподарського виробництва є прямим наслідком вказаних галузевих особливостей. Для підприємств сільськогосподарського виробництва вітчизняним законодавством передбачено винятковий режим оподаткування, який дещо відрізняється від оподаткування інших підприємств.
Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 року, де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства (с/г).
Складність ведення бухгалтерського обліку в с/г полягає в тому , що в с/г велика кількість виробництв, облік в яких повинен вестись окремо (тваринництво, рослинництво, промислові виробництва, допоміжні виробництва і т.д.)
Перед обліком процесу виробництва стоять такі завдання:
Обмін і контроль за випуском продукції по її обсягу, асортименту, якості та виконання договорів-замовлень по цих показниках;
Обмін на виробництво і контроль за дотриманням кошторисів затрат;
Калькулювання собівартості продукції і контроль за виконанням плану собівартості;
Виявлення не використаних резервів на виробництво і контроль за недопущенням втрат у виробництві [11].
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--