Курсовая работа: Безособові речення в сучасній англійській мові
Підмет вказує на суб’єкт дії (стану) або на носіях знаки, вираженої присудком незалежно від інших членів речення. Може бути вираженим одним словом, групою слів або підрядним реченням.
Присудок – другий головний член речення, що означає дію або якість предмета, вираженого підметом. Він є незалежним членом речення.
1.2. Види простого речення
Залежно від характеру підмета, розрізняють особові ( personal ), неозначено-особові ( indefinite - personal ) та безособові ( impersonal ) речення.
Особовим називається речення, підмет якого означає певну особу, предмет або абстрактне поняття:
Where is the doctor? – Де лікар?
The shop was closed. – Крамниця була зачинена.
The thought made him happy. – Ця думка робила його щасливим.
Неозначено-особовим називається речення, присудок якого означає дію, що стосується людей загалом, будь-якої особи або неозначеної кількості людей. Підметом у таких реченнях виступає неозначений займенникone або займенник we , you , they у неозначено-особовому значенні:
One never can be sure. – Ніколи не можна знати напевне.
Is that all they teach you over the school? – І це все чому вас навчають у школі?
You never can tell what will happen. – Ніколи не скажеш, що трапиться.
Безособовим називається таке речення, присудок якого не відноситься ні до особи, ні до предмета, ні до абстрактного поняття. Безособові речення описують явища навколишнього світу, що відбуваються незалежно від волі або бажання людини і є результатом розвитку абстрактного мислення[18, c.52]. Сутність безособовості розглядається лінгвістами по-різному, але найчастіше вона визначається через ознаку безсуб’єктності [15, c.3;16, c.87].На відміну від російської та української мови, де безособове речення не може мати підмета, в англійській мові існує формальний підмет, виражений займенником it , який ставиться на початку речення:
It was getting dark. (Hemingway) – Сутеніло.
It rained on all morning.(Hemingway) – Весь ранок ішов дощ. [5, c.194].
Речення, що містять підмет та присудок, називаються двоскладними реченнями. Присудок двоскладних речень може бути виражений дієсловом у особовій формі , що являє собою найбільш типову форму присудка цих типів речення, або дієсловом-зв’язкою і предикативною частиною; остання може складатися з компонента, що відноситься до однієї із знаменних частин мови, - іменника, прикметника, займенника, чисельника, або прислівника.
Залежно від форми вираження присудка, двоскладні речення діляться на два типи: тип дієслівних речень і тип іменних речень.[1,c.189]
У англійській мові двоскладні речення представлені ширше, ніж в українській та російській. На відміну від англійської в українській мові не існує наступних типів двоскладних речень:
1. Безособові речення, що представлені безособовим займенником підметом it : It isthundering. It snowed.
2. Неозначено-особові речення, де підмет виражений неозначено-особовими займенниками one , they , you : They say. You don’t say so.
3. Речення із згаданими вище вставними “ it ” або “ there ” : It ’stimetostart. There ’s nothing much to say.
4. Речення із дієсловом у пасивній формі із прийменником: Hewassent for . The project is objected to everywhere.
5. Речення із другорядною предикацією: Ithoughthim to be a teacher . – Я думав, що він учитель. Wesawher cross the street . – Ми бачили, як він переходив вулицю . Heenteredtheroom, pipe in mouth . – Він зайшов у кімнату з люлькою в зубах .
6. Речення з герундіальними зворотами у якості предикативних конструкцій. Семантичні еквіваленти цих речень представлені в українській простими або складними реченнями. Наприклад, Welearntofhis being decorated . – Ми дізналися про його нагородження ( про те, що його нагороджено). Youcanrelyonher coming intime. – Ви можете розраховувати на її вчасний прихід (на те, що вона прийде вчасно). [14, с.326-327]
Крім двоскладних, у різних мовах можна зустріти такі речення, у яких є тільки один головний член речення, частіше присудок, наприклад, морозить, сутеніє, рідше лише підмет, наприклад, ранок, телефонний дзвінок. Ці речення називаються односкладними. Як за своєю структурою, так і за інформацією, що вони передають, ці речення відрізняються від двоскладних.[19, с.175]
Односкладні речення займають різне місце у типології речення у англійській, українській і російській мові. У російській та українській мові легко виявити відоме різноманіття типів односкладних речень і варіативність їх семантики. В англійській мові кількість типів односкладних речень мала. Це можна пояснити аналітичною побудовою речення, що склалася у новий період розвитку англійської мови, із властивим йому твердим порядком слів і обов’язковою наявністю підмита, хоча б і формального. Так, наприклад, в одних випадках великому класу російських та українських односкладних речень, таких, як сутеніє, морозить, важко, важливо, мені весело та ін., в англійській мові відповідають двоскладні речення; пор.: it is getting dark , it freezes , it is difficult , it is important із вираженим формальним підметом it.
В залежності від головного члена речення, односкладні речення в російській та українській мовах діляться на два типи: дієслівний та іменний.
Дієслівний тип ділиться, у свою чергу, на декілька підтипів в залежності від тієї форми, яку має дієслівний присудок. Із них ми зазначимо лише ті, що мають безпосереднє відношення до даної теми.
1. Речення із присудком у формі 3-ої особи однини; пор.: