Курсовая работа: Безособові речення в сучасній англійській мові

1) Стан навколишнього середовища, наприклад: It was getting daylight outside . – На дворі світало.;

2) Темпоральні характеристики, наприклад: It is nearly ten . – Вже майже десята.;

3) Просторові характеристики, наприклад:It is only a hundred miles to Philadelphia . – До Філадельфії лише сотня миль.

2.5. Засоби передачі англійських безособових речень у рідній мові

Засоби передачі англійських безособових речень в українській і російській мовах синтаксично неоднорідні. Найбільш типовими є безособова модель з дієсловом в інфінітиві (itisgettingdark – сутеніє), особове речення, де підмет есплікується із семантики присудка (itissnowing – падає сніг), іменне речення з іменником або прислівником, що виконує функцію головного члена речення, срав.: itisspring – весна, itiscold - холодно.

Окремий інтерес у порівняльному аспекті становлять засоби передачі англійських зворотів із формальним підметом it та дієсловом у пасивному стані (наприклад: itissaid; itisreported; itisknown), яким в українській та російській мовах відповідає односкладна безособова або неозначено-особова модель: Itissaidthattheweatherwouldchange. – Кажуть, що погода зміниться. It is expected that the examination will take place in two weeks. – Розраховують, що екзамен відбудеться за два тижні. Відмінність як у структурі речення (односкладні і двоскладні) так і у становій семантиці присудка зберігається при розширені групи присудка модальним дієсловом: itcanbesaid – можна сказати, itmustbementioned – треба зазначити, itwastobeexpected – цього очікували. Наведені приклади дозволяють встановити типологічні відмінності зіставлених моделей у трьох аспектах: стосовно структурної наповненості речення, станової семантики слова, морфологічного оформлення модальності цілого присудка.

До інших відмінностей структурного характеру слід віднести негативні речення типу thereisnotablehere – тут немає столу, де в англійському реченні логічний суб`єкт і граматичний підмет співпадають. В українському і російському відповідниках перший виражено граматичним додатком, а граматичний підмет отримує нульове вираження. В українській і російській мовах речення цього типу істотно нівелюють диспропорцію, що в англійській мові підтримується розглянутими вище особливостями синтаксису.[11, c.155]

2.6. Встановлення вживаності безособових речень

Під час дослідження безособових речень у сучасній англійській мові із метою визначення їх вживаності було вибрано уривки, що містили 100 елементарних речень, з десяти художніх текстів сучасних британських та десяти творів американських письменників.

Було встановлено, що у літературних текстах серед усіх елементарних речень 1,2%, що становить 24 речення із 2000, належить безособовим реченням. До того ж слід зазначити, що частіше безособові речення трапляються у текстах американських авторів – 14 речень з 24, що становить 58,3% - та загалом переважають у авторському мовленні – 75% (18 речень), наприклад:

· It was getting colder & colder… [36, c.4]

· One night, it was long past twelve , I woke up at the sound of Mr. Yonioshi calling down the stairs. [37, c.13]

· Hearing her voice, I understood that it was too late. [28, c.49]

відповідно частка у діалогах становить 25%, тобто 6 речень, наприклад:

· “ It ’ s about time ”. [26, c.12]

· “ But it ’ s so beautiful here ,” Mel whispered . [24, c.2]

Більшість з усіх безособових речень є іменними, що підтверджує наведені у теорії дані. Наприклад:

· They ’ d had to share the caravan with her married sister and a new baby, and it was too much of a squash. [25, c.4]

· It was some little while before I could bring myself to open the window, and ask Miss Golightly what she wanted. [37, c.7]

· It was well past midnight when she arrived home … [33, c.57]

Ці речення складаються із формального підмета та складеного іменного присудка, вираженого дієсловом-зв’язкою та предикативом – означенням:It was dark and the street was deserted. [25, c.34]; або іменником - It was only 7:45 A . M .… [35, c.15], де іменник виражає темпоральні характеристики. Але значно переважають іменні безособові речення з предикативом, вираженим прикметником. В обох прикладах дієслово-зв’язка вказує на статичність дії.

Дієслівні безособові речення складають лише 5%. Напр.,When it rains, the water runs down eroded slopes into battered valleys… [32, c.43]. Вони складаються із формального підмета it і безособового дієслова , що вжито у неперфектній формі. Ці речення описують явища навколишнього світу.

Найбільщу перевагу серед автрів, чиї твори було використано, безособовим реченням надають Десмонд Лоуден та Том Кленси.

Таким чином ми бачимо, що безособові речення складають дуже малу частину від усіх речень і найчастіше передають стан навколишнього середовища, просторові та темпоральні відносини.

ВИСНОВКИ

1. Безособові речення називають цілісні явища дійсності, відволікаючись від діяча, що призводить до їх семантичної однокомпонентності.
2. Безособові речення у сучасній англійській мові завжди двоскладні при семантичній односкладності.
3. Безособові речення можуть містити значення локалізації ознаки, виражене обставиною.
4. Безособові речення в англійській мові бувають дієслівними та іменними.
5. Аналіз вживання безособових дієслівних речень у художній літературі показує, що їх частотність дуже низька.
6. В англійській мові частіше трапляються іменні безособові речення, які виражають стан навколишнього середовища, просторові та темпоральні відносини.
7. Безособові конструкції надають змогу передавати події безпосередньо, безвідносно діяча.
8. Безособові речення в українській і російській мовах більш розповсюджені, а їх семантична і структурна варіативність більш різноманітна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. – М.: Просвещение, 1989. – 256с.
2. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1966. - 250с.
3. Бенвенист Э. Общая лингвистика. - М.: 1974. - 365с.
4. Верба Л.Г. Грамматика современного английского языка (справочник). - Славянский дом, 2001. – 366с.
5. Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики. Персональность. Залоговость. – С.Петербург: Наука, 1991. - 370с.
6. Бондарко А.В. Вид и время русского глагола. –М.: Просвещение, 1971. –200с.
7. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты синтаксиса. –М.: Наука, 1982. -368с.
8. Жаборюк О.А. Про мовний і логічний аспекти предикації (на матеріалі англійскої мови.) Мовознавство, 2000. - №1
9. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1981. – 285с.
10. Иванова И., Чахоян Л., Беляева Т. История английского языка. – С.Петербург, 1999. - 300с.
11. Иртеньева Н.С. Теоритическая граматика английского язика. – М: Высшая школа, 1969. - 327с.
12. Ильиш Б.А. О словах категории состояния. - М.: 1948. - 123с.
13. Ильиш Б.А. История английского языка. – Л.: Просвещение, 1973. - 351с.
14. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. – Вінниця: Нова книга,2003. – 459с.