Курсовая работа: Додаток при перекладі з англійської мови
Курсова робота складається з наступних частин: вступ, перший розділ (теоретичний), другий розділ (практичний, тобто власне аналіз художнього тексту), висновки, зроблені наприкінці досліджень, список літератури, використаної під час написання праці, а також додаток (уривок з тексту, обраного в якості об’єкту дослідження, який перекладено, та до якого надано коментарії щодо особливостей перекладу в ньому додатку).
РОЗДІЛ І. Додаток та особливості його перекладу
1.1 Визначення додатку та шляхи його вираження в мові художнього тексту при перекладі
Додаток (the object) – це другорядний член речення, який доповнює або уточнює значення дієслова, іноді прикметника, слова, яке означає стан, або ж іменника.
В художньому тексті додаток може бути виражений наступними частинами мови :
1. Іменником у так званому загальному відмінку (the common case):
We ought to give him a present (Ми повинні подарувати йому подарунка). В цьому випадку при перекладі з англійської частина мови, якою є додаток, зберігається (іменник).
2. Займенником:
I must do my best for her (Я повинен зробити для неї усе, що змогу).
Who gave you that? (Хто дав тобі це?).
В цьому випадку слід звернути увагу на особливості використання займенника it у функції додатку, які подібні до його використання у функції підмету. Іноді займенник it вживається як називний додаток (the notional object):
She pulled out a cigarette and let it dangle between her lips unlighted (Вона дістала сигарету та тримала її у роті, не підпалюючи).
Але іноді it тільки представляє об`єкт, який виражений інфінітивом (інфінітивною конструкцією), герундієм (герундіальною конструкцією) або ж підрядним реченням. В цьому випадку it є так званим вводним об`єктом (the introductory object), який на українську мову не перекладається. Це формальне it є лише однією з характеристик літературного стилю і здебільшого вживається після певних дієслів, за якими йдуть прикметники (іноді – іменники). Сюди належать такі дієслова як: to think (думати), to find (знаходити), to make (робити) тощо. Наприклад:
He found it impossible to utter the next word (Він відчув, що не може більше сказати жодного слова).
He made it a point to save so much every week (Він поставив собі за мету кожний тиждень відкладувати певну суму грошей).
3. Додаток може бути виражений субстантивованим прикметником або дієприкметником
She always championed the unfortunate (Вона завжди захищала невдаху). В даному випадку при перекладі спостерігається трансформація частини мови: прикметник при перекладі перетворюється на іменник.
In old times normadic tribes when moving tо another place left the dying behind (В давні часи, коли норманські племена вирушали в інше місце, вони залишали померлих).
4. Інфінітивом або інфінітивною конструкцією:
The sergeant ordered his men to stop (Сержант наказав своїм людям зупинитися).
When he saw someone come towards them, he avoided him neatly (Коли він бачив когось, хто наближався до нього, він акуратно уникав його).
The old woman held the child tight and waited for the storm to pass (Стара тримала дитя міцно і чекала, доки шторм пройде).
Конструкції з інфінітивом, за винятком деяких випадків (як у першому прикладі), перекладаються з англійської за допомогою підрядних речень, а вся синтаксична конструкція, таким чином, набуває вигляду складнопідрядного речення.
5. Герундієм або герундіальною конструкцією:
Could they prevent flying in war-time? (Чи можуть вони завадити рейсам у військовий час?)
I remember seeing you at the club (Я пам’ятаю, що бачив тебе у клубі).
I don`t like him going away with these people (Я не хочу, щоб він пішов з цими людьми).
При перекладі з англійської герундіальної конструкції, як і при перекладі інфінітиву та його конструкцій, в більшості випадків використовується підрядне речення зі сполучниками "що", "щоб", "для того, щоб", "якщо", "доки" та ін. Переклад герундію ускладнюється тим, що в українській мові немає аналогів цієї частини мови (яка поєднує в собі деякі риси дієслова та іменника).
Але в деяких випадках герундій, який в реченні виконує функцію додатку, перекладається або інфінітивом, або іменником: