Курсовая работа: Дослідження процесів формування та використання кадрового потенціалу в ВАТ "Стаханівський вагонобудівельний завод"
До даної тенденції необхідно особливо позитивно відноситись. Якість персоналу у формі кваліфікованих працівників складає основу сучасного виробництва, визначає якість виготовлення продукції, її ефективність, ефективність розвитку підприємства.
По-третє, важливою закономірністю у формуванні кадрового потенціалу є фактично на одному і теж рівні використання у структурі персоналу пенсіонерів. Важливим є те, що чисельність працюючого персоналу пенсійного віку не збільшується. Для західних компаній у використанні праці пенсіонерів характерним є рівень 5–6% від загальної чисельності. Для країн колишнього СРСР ця цифра значно більша, що відбиває обставини двох порядків:
- у країнах колишнього СРСР вік виходу на пенсію для жінок складає – 55 років, для чоловіків – 60 років. У західних країнах вихід на пенсію у жінок складає 60 років, а у чоловіків – 65 років;
- у країнах колишнього СРСР, в тому числі і на сучасному етапі ринкових реформ в Україні, пенсія для основної частини робітників, що покинули виробництво є надзвичайно малою.
Вагоме значення ВАТ «Стахановський вагонобудівельний завод» в системі формування кадрового потенціалу підприємства віддає навчанню та підвищенню кваліфікації робітників. Організацію даною сферою кадрової політики здійснює відділ підготовки кадрів (ВПК), заснований на ВАТ «СВЗ» у 1965 року, раніше відділ називався відділом технічного навчання. Його штат складають два робітника: посади головного фахівця і провідного фахівця. До їх завдання входять питання управління наступними видами робіт:
1. Підготовка нових робочих. Організацію професійної підготовки на виробництві здійснює інженер по підготовці кадрів–ВПК.
2. Перепідготовка і навчання робочих другим професіям. Перепідготовку і навчання робочих другим професіям здійснює інженер по підготовці кадрів за наявності заявок від начальників структурних підрозділів, що реєструються в журналі, за умов вже наявної первинної професійної підготовки і кваліфікаційних вимог ГТКС.
3. Підвищення кваліфікації робочих. Підвищення кваліфікації здійснюється відділом підготовки кадрів і направлено па послідовне вдосконалення професійних навиків по наявній професії.
Конкретна тривалість навчання робочих по вказаних формах
підвищення кваліфікації визначається відповідними учбовими планами програмами, в межах встановлених відповідно до «Положення про професійне повчання робочих па виробництві».
4 Підвищення кваліфікація ІТР
Організацію підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців підприємства здійснює начальник ВПК. При цьому застосовуються наступні форми підвищення кваліфікації:
- короткострокові курси підвищення кваліфікації поза підприємством;
- стажування, якими передбачають оволодіння працівниками додатковими знаннями уміннями і спеціальними навиками, в межах раннє придбаній спеціальності по професійній спрямованості виробничій діяльності.
На підставі визначення потреби в професійному підвищенні кваліфікації за рекомендаціями від головних фахівців і для організації навчання персоналу начальник відділу по підготовці кадрів розробляє план-графік підвищення кваліфікації.
Организация навчання кадрів на договірних умовах за межами підприємства включає такі етапи:
- узгодження учбово-програмної документації;
- наявність ліцензії;
- узгодження кошторису витрат на підвищення кваліфікації;
- укладення договору.
Начальник ВПК організовує своєчасність прибуття працівників на навчання і після закінчення курсів підвищення кваліфікації оформляє особисту кваліфікаційну картку ІТР і направляє в ВК.
Характеристика процесів навчання та підвищення кваліфікації наведена в таблиці 5.
Дані таблиці показують, що акціонерне товариство «Стаханівський вагонобудівельний завод» розглядає навчання та підвищення кваліфікації робітників в якості центрального пункту формування кадрового потенціалу, основою ефективної господарської діяльності ВАТ. Як свідчать дані таблиці, підприємство приділяє важливе значення первинній підготовці або навчанню кадрів. У 2008 році у порівнянні з 2007 роком кількість робітників, що пройшли первинне навчання зросла на 2,6%, у 2009 році відносно 2008 року – на 1,5%, у 2010 році відносно 2009 року – на 1,6%. Необхідно відмітити, що частин робітників на «Стаханівський вагонобудівельний завод» поступає після закінчення Стаханівського професійно-технічного училища №82, учням і слухачам якого підприємство за договором представляє місця проходження практики, придбання робітничої кваліфікації.
Таблиця 5. Навчання та підвищення кваліфікації за 2007–2010 рр. ВАТ «Стахановський вагонобудівельний завод»
№ | Показники | Роки | |||
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | ||
1. | Підготовка нових робочих | 182 | 296 | 340 | 410 |
Підвищення кваліфікації (розряду), осіб. | 145 | 186 | 165 | 153 | |
Одержання другого (суміжного) фаху, осіб | 40 | 46 | 119 | 1 5 7 | |
3. | Підвищення кваліфікації фахівцями, осіб. | 65 | 93 | 107 | 90 |
4. | Підвищення кваліфікації службовцями | 14 | 18 | 15 | 27 |
Важливе місце у формуванні якісного кадрового потенціалу ВАТ «Стаханівський вагонобудівельний завод» відводить і підвищенню кваліфікації – одержанню більш високих розрядів. У 2008 році у порівнянні з 2007 роком було одержано більш високі розряди на 41 робітника більше, але у наступні роки чисельність робітників, що одержали більш високі розряди декілька зменшилась. Разом з цим в цей період більш високими темпами збільшувалось підвищення кваліфікації фахівців, що було обумовлено розробкою нового проекту по випуску нових вагонів.
Як свідчать дані, підприємство суттєву увагу приділяє підвищенню кваліфікації і службовцями. Необхідно також відмітити те, що персонал ВАТ «Стаханівський вагонобудівельний завод», як показують опитування різних груп працівників, навчання та підвищення кваліфікації розглядають в якості необхідних важливих якостей робочої сили.
У даному напряму підготовки кадрового потенціалу підприємства є визначені недоліки, головними із яких є кадрове планування в контексті стратегічного розвитку підприємства, більш чітке визначення нових вимог до робочої сили, персоналу, які у розвинутих країнах одержали назву «компетенції».